Лаура Фермі
Лаура Фермі | |
---|---|
Laura Fermi | |
Ім'я при народженні | англ. Laura Capon |
Псевдо | it |
Народилася | 1907[4][5][…] Рим, Італія[1] |
Померла | 26 грудня 1977[1][2][3] Чикаго[1] ·рак шлунка |
Країна | США |
Діяльність | письменниця, політична активістка, антивоєнна активістка |
Знання мов | англійська[7] |
Батько | Augusto Capond |
У шлюбі з | Енріко Фермі |
Нагороди | |
Лаура Капон Фермі (Рим, 16 червня 1907 — Чикаго, 26 грудня 1977) — італійська та американська письменниця та політична діячка. Дружина фізика, лауреата Нобелівської премії Енріко Фермі. Відома своєю книгою спогадів про своє життя з Енріко Фермі «Атоми у нас вдома», іншими книгами мемуарного та науково-популярного жанру. Учасниця конференції, яка призвела до створення Міжнародного агентства з атомної енергії.
Лалла «Лаура» Капон народилася в Римі в 1907 році. Вона була другою дитиною адмірала Аугусто Капона (Венеція, 3 листопада 1872 — Освенцим, 23 жовтня 1943) і Костанци Романеллі (1880 — до 1943)[8][9][10]. У неї були старша й молодша сестри та молодший брат. Капон познайомилася з Енріко Фермі, коли вона була студенткою кафедри загальних наук у Римському університеті. Вона одружилась з Фермі в 1928 році.
У них було двоє дітей: дочка Нелла (1931—1995) і син Джуліо (1936—1997), названий на честь старшого брата Енріко, який помер у 1915 році. Коли їхня донька Нелла почала ходити, Лаура Фермі подумала, що має забагато вільного часу, і тоді чоловік порадив їй почати писати справжню книгу[11]. Скориставшись знаннями фізики її подруги Джінестри Амальді, вона написала книгу про алхімію та ядерну трансмутацію, яка була опублікована видавництвом у Мілані[12].
У 1938 році Фермі емігрували до Сполучених Штатів, щоб уникнути антиєврейських законів фашистського уряду Беніто Муссоліні. Лаура була єврейкою. Вони поїхали до Стокгольма, щоб отримати Нобелівську премію Фермі, і вирушили зі Стокгольма до Сполучених Штатів, де Фермі обійняв посаду в Колумбійському університеті[13]. Вони були натуралізовані як американці в 1944 році.
У 1954 році Лаура знову почала писати. Її книга «Атоми у нас вдома» (Atoms in the Family) про її життя з Енріко з'явилася незадовго до того, як він помер від раку шлунка.
У серпні 1955 року Лаура поїхала до Женеви на Міжнародну конференцію з використання атомної енергії в мирних цілях, яка призвела до створення Міжнародного агентства з атомної енергії. Лаура Фермі була офіційним істориком конференції та опублікувала книгу «Атоми для світу» (Atoms for the World), описавши в ній роботу конференції.
У її книзі «Визначні емігранти» (Illustrious Immigrants) вона розповідала про «багатьох найрозумніших і найкраще підготовлених чоловіків і жінок Європи, які відразу стали помітними серед середнього класу Америки як сусіди, вчителі та колеги» в 1930—1941 роках. Це були,
чоловіки та жінки, які приїхали до Америки повністю готовими, так би мовити, зі своїми докторськими ступенями та дипломами художніх академій чи музичних консерваторій у кишенях, і які продовжили займатися інтелектуальними пошуками в цій країні. Їхня кількість і висока позиція багатьох з них роблять їх унікальним явищем[14].
Вона зазначила: «Життя багатьох лікарів спочатку було важким, але саме у юристів навчання виявилося найменш придатним для експорту, і їм найчастіше доводилося шукати нові засоби до існування». З іншого боку, найбільш вплинули емігранти на психоаналіз і ядерну науку[15].
Лаура Фермі померла від зупинки серця в 1977 році[16].
- 1936: (з Джинестрою Амальді) Alchimia del Tempo Nostro (італ.)
- 1954: Atoms in the Family: My Life with Enrico Fermi, University of Chicago Press ISBN 0-88318-524-5 (англ.)
- 1957: Atoms for the World: United States participation in the Conference on the Peaceful uses of Atomic Energy, University of Chicago Press, ISBN 0-88318-524-5 (англ.)
- 1961: Mussolini, University of Chicago Press ISBN 0226243753 (англ.)
- 1961: The Story of Atomic Energy, Random House LCCN 61007589-{{{3}}} OCLC 1406822 (англ.)
- 1961: (з Джильберто Бернардіні[it]) Galileo and the Scientific Revolution, Basic Books ISBN 0-486-43226-2 (англ.)
- 1968: Illustrious Immigrants: The Intellectual Migration from Europe 1930–41, University of Chicago Press, ISBN 0-226-24378-8 (англ.)
- ↑ а б в г Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б Munzinger Personen
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #172073901 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Atomic Heritage Foundation — 2002.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Whitacre, Madeline; Belotti, Amy (27 січня 2022). How science earned Enrico Fermi a Nobel Prize (and saved his Jewish wife and children). discover.lanl.gov. Los Alamos National Laboratory. Процитовано 21 August 2023.
- ↑ Lalla Fermi (Capon). geni.com. Geni. A MyHeritage Company. 4 August 2023. Процитовано 21 August 2023.
- ↑ Linguerri, Sandra. Capon Fermi Laura. scienzaa2voci.unibo.it (Italian) . Università di Bologna. Процитовано 21 August 2023.
- ↑ Fermi, Laura (1954). Atoms in the Family: My Life with Enrico Fermi. University of Chicago Press. с. 109—110. ISBN 0-88318-524-5.
- ↑ Amaldi, Ginestra; Fermi, Laura (1936). Alchimia del tempo nostro [Alchemy of our time] (італ.). Milan: Hoepli.
- ↑ Bruzzaniti, Giuseppe (2016). Enrico Fermi: The Obedient Genius (англ.). Springer. ISBN 9781493935338.
- ↑ Illustrious Immigrants: The Intellectual Migration from Europe 1930–41, University of Chicago Press, ISBN 0-226-24378-8 via Internet Archive, p. 4.
- ↑ Kimball Smith, Alice (10 May 1968). The Transplantation of European Intellectuals. Science. doi:10.1126/science.160.3828.636.
- ↑ Obituary, The Village Crier, 10 (1), 5 січня 1978
- Lawrence Badash, J.O. Hirschfelder & H.P. Broida editors (1980) Reminiscences of Los Alamos 1943—1945 (Studies in the History of Modern Science), Springer, ISBN 90-277-1098-8.
- Grodzins, Ruth (May 1978). Laura Fermi, 1907–1977. Bulletin of the Atomic Scientists. 34 (5): 2—3. Bibcode:1978BuAtS..34e...2S. doi:10.1080/00963402.1978.11458498.
- Олівія Фермі (2014) Життя Лаури Фермі з «The Fermi Effect».
- Nella Fermi Weiner (1994) Biography of Laura Fermi
- Посібник із документів Лаури Фермі 1922—1977 рр. у дослідницькому центрі спеціальних колекцій Чиказького університету