Лаутаро (вулкан)
|
Лаутаро ісп. Lautaro | ||||
.jpg) | ||||
|
49°01′08″ пд. ш. 73°30′14″ зх. д. / 49.019000000027773467° пд. ш. 73.50400000002778711° зх. д.Координати: 49°01′08″ пд. ш. 73°30′14″ зх. д. / 49.019000000027773467° пд. ш. 73.50400000002778711° зх. д. | ||||
| Країна |
 Чилі | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
XI Регіон Айсен Регіон Магальянес і Чилійська Антарктика | |||
| Система | Патагонські Анди | |||
| Тип | гора і стратовулкан | |||
| матеріал | Дацит | |||
| Ізоляція | 182 км → Сан-Лоренцо (3706 м)[1] | |||
| Список |
| |||
| Виверження | 8 березня 1979 | |||
| Перше сходження | 29 січня 1964 року (Пітер Скварца та Лучіано Перра) | |||
  Лаутаро Лаутаро (Чилі) | ||||
 Лаутаро Лаутаро (Ісла Гранде де Тьєрра дель Фуего) | ||||
 | ||||
 Лаутаро у Вікісховищі | ||||
Лаутаро (ісп. Lautaro, англ. Lautaro) — це активний льодовий стратовулкан, розташований в чилійській Патагонії, у північній частині Південно-Патагоонського льодового поля, висотою — 3623 м. Розташований на кордоні регіонів Айсен та Маґаянес в Чилі.
Географія[ред. | ред. код]
Вулкан розташований на крайньому півдні Чилі, на кордоні провінцій Капітан-Прат (регіон Айсен) та Ультіма-Есперанса (регіон Маґаянес), приблизно за 880 км на північ-північний-захід від мису Горн.
Вершина вулкану піднімається приблизно на 2000 м над середньою поверхнею крижаного плато[2]. Це найвища гора в національному парку «Бернардо О'Гіґінс», а в її околицях розташований льодовик Брюґен[en]. У 1952 році вулкан отримав свою назву[3] на честь Феліпе Лаутаро, який був воєначальником індіанців мапуче. Вулкан активний. За останні 150 років спостереження за вулканом, він вивергався близько десяти разів. Останнє виверження відбулося 8 березня 1979 року. Індекс вулканічної активності (VEI) становив 2[4].
Абсолютна висота вершини 3623 м над рівнем моря. Відносна висота — 3345 м. Найвище сідло вершини, по якому вимірюється її відносна висота, має висоту всього 278 м[5]. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Сан-Лоренцо[en] (3706 м), яка розташована на кордоні Аргентини та Чилі, становить 181,83 км.
Історія підкорення[ред. | ред. код]
Перший підйом на Лаутаро був здійснений Пітером Скварца та Лучіано Перра, 29 січня 1964 року. Вони піднялися на південно-східний хребет, зустрічаючи на своєму шляху багато льодових тріщин, круті крижані стіни, карнизи та сніжні нарости на вершині. Вони знайшли активний кратер з сильними викидами сірчистих газів поблизу вершини[6]. Другий підйом відбувся 2 березня 1973 року Еріком Джонсом, Міком Коффі та Лемом Дікінсоном у рамках перетину Південного патагонського льодового поля.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Volcán Lautaro, Chile. Peakbagger.com[d], (англ.).
- ↑ MOTOKI, Akihisa, ORIHASHI, Yuji, NARANJO, José A та ін. (January 2006). Geologic reconnaissance of Lautaro Volcano, Chilean Patagonia. Revista geológica de Chile. Rev. geol. Chile. [online]. 33 (1): 177—187. doi:10.4067/S0716-02082006000100008. ISSN 0716-0208. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18-12-2018.
- ↑ USGS. P 1386-I - Chile and Argentina - Wet Andes: Expeditions. Архів оригіналу за 10 травня 2008. Процитовано 18-12-2018.
- ↑ Lautaro. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. (англ.)
- ↑ Key Col for Volcán Lautaro [Архівовано 19 грудня 2018 у Wayback Machine.] Peakbagger.com, (англ.)
- ↑ Vojslav Arko and Peter Skvarca, «Cerro Gorra Blanca and Volcán Lautaro», American Alpine Journal, 1964, p. 223.
Посилання[ред. | ред. код]
- Lautaro. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 18-12-2018. (англ.)
- Volcán Lautaro, Chile. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 18-12-2018.
|
Це незавершена стаття з географії Чилі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про гірську вершину. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
