Перейти до вмісту

Лебедюк Михайло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Лебедюк Михайло Миколайович
Народився1951(1951)
Саврань
Місце проживанняОдеса
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльністьпедагог
Alma materОдеське медичне училище, Одеський медичний інститут
ЗакладОдеський медичний університет
Посадазавідувач кафедри дерматології та венерології
Вчене званнядоктор медичних наук
Науковий ступіньпрофесор

Миха́йло Микола́йович Лебедю́к (* травень 1951, Саврань) — доктор медичних наук — 2004, професор — 2006, завідувач кафедри дерматології та венерології з курсом естетичної й реконструктивної медицини Одеського національного медичного університету.

Життєпис

[ред. | ред. код]

По закінченні навчання у школі 1968 року поступає до Одеського медичного училища № 3 (на вул. Баранова, 10), 1971 після закінчення працював в Одеській обласній клінічній лікарні (у той час на Слобідці) — у відділенні анестезіології. Проходив службу в радянському війську — у Чехословаччині.

Після демобілізації у 1973 році поступає до Одеського ім. Пирогова медичного інституту.

Закінчив інститутське навчання, протягом 1979—1980 років проходив спеціалізацію по дерматології в Одеському обласному шкірновенерологічному диспансері.

В 1980—1981 роках — науковий співробітник Одеського НДІ гігієни водного транспорту МОЗ СРСР.

1982—1984 роки — дерматовенеролог управління внутрішніх справ Одеського облвиконкому.

Протягом 1984—1990 років — в Одеському НДІ вірусології та епідеміології ім. Мечникова працював науковим дослідником.

В 1984—1986 проходив навчання в Одеському інституті патентознавства.

Директор Науково-дослідного центру захворювань, котрі передаються статевим шляхом — 1990 року стає його засновником.

1996 року захищає кандидатську дисертацію при Національному медичному університеті ім. Богомольця.

З 1997 року за сумісництвом працює в Одеському державному медичному інституті асистентом на кафедрі шкірних та венеричних хвороб.

У 1999—2002 роках проходив в Національному медичному інституті ім. Богомольця докторантуру.

2003 року захищає докторську дисертацію: «Епідеміологія, клінічний патоморфоз хламідійної і змішаної урогенітальної інфекції, комплексна діагностика, лікування, профілактика».

Серпнем 2003 приступив до завідування кафедрою дерматології та венерології Одеського державного медичного університету.

З 2003 року — голова Одеської філії Української асоціації лікарів дерматовенерологів і косметологів.

2004 року йому присуджено ступінь доктора медичних наук за спеціальністю «Шкірні та венеричні хвороби».

2005 року отримує вчене звання доцента, 2006 — професора.

2009 року пройшов конкурс на подальше завідування кафедрою Одеського медичного університету — її було реорганізовано та перейменували на кафедру дерматології та венерології з курсом реконструктивної і естетичної медицини.

В наукових дослідженнях вивчає:

  • клініко-епідеміологічні особливості хронічних дерматозів та інфекцій, що передаються статевим шляхом,
  • дозорний епідеміологічний нагляд ВІЛ-інфекції серед хворих із ЗПСШ.

Провадить післядипломну підготовку лікарів в інтернатурі, магістратурі, клінічній ординатурі й аспірантурі.

Проводить передатестаційні цикли для лікарів-дерматовенерологів, стажування та спеціалізації по фаху «Дерматовенерологія» та «Дерматокосметологія».

Автор більш як 200 наукових праць, з них 3 навчальні посібники:

  • «Шкірні та венеричні хвороби»,
  • «Дерматовенерологія»,
  • «Добровільне консультування і тестування на ВІЛ».

Зареєстровано 17 патентів і авторських свідоцтв.

2005 року дані про нього занесені у біографічне видання «Видатні вчені Одеси».

Входить до складу редакційної колегії журналу «Дерматологія. Венерологія. Косметологія», такого ж видання в Дніпропетровську та «Журналу дерматології і косметології ім. М. А. Торсуєва» в Донецьку.

Серед виданих робіт — «Шкірні та венеричні хвороби. Курс лекцій», 2000, — разом з Лобановським Г. І., Зелінською Лідією Іванівною, Федчуком Володимиром Петровичем.

Джерела

[ред. | ред. код]