Левицький Павло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Левицький Павло Олександрович
Народився26 червня 1926(1926-06-26)
Чаплинський район, Катеринославська округа, Українська СРР, СРСР
Помер2 лютого 2000(2000-02-02) (73 роки)
Вінниця, Україна
Країна Українська Радянська Соціалістична Республіка
 Україна
Діяльністьхудожник, скульптор
Alma materХарківська державна академія дизайну та мистецтв
ЧленствоСпілка художників України
Нагороди
медаль «За відвагу»

Павло Олександрович Левицький (нар. 26 червня 1926, с. Григорівка (нині — Херсонська область) — 2 лютого 2000, Вінниця) — український художник. Працював у жанрах станкової та монументальної скульптури. Член НСХУ (1992).

Біографічна довідка

[ред. | ред. код]

Закінчив Сімферопольське художнє училище. Закінчив Харківський державний художній інститут, відділення скульптури у 1962 році.

Учасник Другої світової війни. Мав бойові нагороди.

З 1962 року працював на Вінницькому художньо—виробничому комбінаті.

Створював станкові і монументальні скульп­тури, пам'ятні знаки. Деякі роботи зберігаються у Вінницькому обласному художньому і краєзнавчому музеях, та у музеї Вінницького національного технічного університету.

Член Вінницької обласної організації Національної спілки художників України з 1984 року, НСХУ з 1992 року.

Лауреат обласної премії ім. Миколи Трублаїні (1975).

Помер у Вінниці 2 лютого 2000 року.

Основні твори

[ред. | ред. код]

Пам'ятник — комсомольцям 1920-х років (1969).

Меморіальний пам'ятник жертвам голокосту у Гайсині (1990).

Пам'ятник жертвам фашизму у Гайсині, скульптурна композиція «Мати і и дитина» (1974).

Пам'ятник жертвам фашизму у Томашполі.

Меморіал у Вінниці по вулиці Київській.

Пам'ятник І. В. Бевзу (1982, Вінниця).

Скульптурна композиція «Материнство» (Палац урочистостей, Вінниця), «Клятва партизан», «Пієта» (1987), «Трагедія війни» (1990).[1]

Виставки

[ред. | ред. код]

Учасник обласних та республіканських виставок з 1974 року.

Персональна виставка відбулась у Вінниці.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений медаллю «За відвагу» (1945)[2].

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Винницкий художник Левицкий Павел Александрович. Соцреализм. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 19.02.2022.
  2. Левицкий Павел Александрович. Подвиг народа 1941-1945. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 19.02.2022.