Симиренко Левко Платонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Левко Симиренко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Левко Платонович Симиренко
Лев Симиренко в період роботи над «Кримським промисловим плодівництвом»
Народився6 (18) лютого 1855(1855-02-18)
Мліїв, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер6 січня 1920(1920-01-06) (64 роки)
Черкаський повіт, Київська губернія, Українська СРР
Країна УНР Російська імперія
Національністьукраїнець
Діяльністьботанік
Галузьсадівництво і помологія[1]
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова
Знання мовросійська[1]
БатькоСимиренко Платон Федорович

Левко́ Плато́нович Симире́нко (6 (18) лютого 1855(18550218), с. Мліїв, Черкаський район, Черкаська область, Україна — 6 січня 1920) — український помолог і плодовод.

Біографія

[ред. | ред. код]
Титульна сторінка монографії Левка Симиренка з його автографом.

Народився у селі Млієві, тоді Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія. Син Платона Симиренка. У 1879 році закінчив природничий факультет Новоросійського університету і у 1879—1887 роках за участь у русі народників перебував на засланні у Східному Сибіру, де працював садівником (серед іншого виплекав низькорослі повзучі овочеві дерева, які можуть витримати низькі температури).

Левко Симиренко з дітьми, 1910-ті рр. Зліва направо: Платон Львович (1888—1952), Володимир Львович, Левко Платонович, Тетяна Львівна (1887—1973)

Після повернення до Млієва Симиренко створив у ньому маточний колекційний сад і помологічний розсадник, який став найкращим у Російській імперії й однією з найбагатших в Європі помологічних колекцій; окрім інших овочевих й ягідних рослин, розсадник включав: 900 сортів яблунь, 889 — груш, 84 — слив, 350 — вишень і черешень, 15 — бросквини, 36 — абрикоси, 165 — аґрусу, 54 — горіха. Симиренко всебічно вивчав зібрані ним сорти, поліпшував селекційним способом якість місця, акліматизував чужі й вивів нові (наприклад, популярний сорт яблуні Ренет Симиренка, названий ним на честь батька[2]), вказував для яких районів рекомендовані сорти є перспективними. При своєму розсаднику організував школу садівників і виховав низку висококваліфікованих фахівців, серед інших свого сина Володимира Симиренка.

Перші результати вивчення помологічної колекції свого розсадника виклав у «Генеральному каталозі»[3]. 1912 року видав капітальну працю «Кримське промислове плодівництво»;[4] головна праця Симиренка — «Помологія», 1 — 3 тт., з'явилася у 1961 — 63 у Києві (друге вид. 1974).

Близьким другом Л. Симиренка був кримський ентомолог Сигізмунд Мокржецький.

За радянської влади маєток Симиренка націоналізовано і на його терені засновано Мліївську дослідну станцію садівництва, яку згодом названо іменем Л. Симиренка. Першим директором станції був його син Володимир.

Зовнішні відеофайли
1. Як у Млієві на Черкащині з'явився сорт яблук Ренет Симиренка // Канал «Українська правда» на YouTube, 16 жовтня 2020.

За наявними даними, 6 січня 1920 року Левко Симиренко трагічно загинув від рук чекістів. Молодший брат Лева Платоновича — Микола, інженер-технолог, директор цукрового заводу. Був одружений з Клавдією Миколаївною Григорович-Барською. Помер 7 травня 1919 р. у Києві[5]. Інший брат — Олексій, який мешкав у Києві, помер 7 червня 1919 р.[6][7]

Визнання

[ред. | ред. код]
Левко Симиренко на поштовій марці 1996 року (праворуч).

Л. П. Симиренко — видатний помолог і науковець-садівник — здобув світову популярність. Він був обраний членом-кореспондентом Бельгійського товариства садівників, а в 1895 р. — Почесним членом Французького національного помологічного товариства.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Вулиця Левка Симиренка у містах України.

Див. також

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. Петро Вольвач. Українське яблуко (до історії походження та поширення сорту Ренет Симиренка) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014. [Архівовано 2014-07-14 у Wayback Machine.]
  3. Симиренко Л. П. Иллюстрированное описание маточных коллекций Питомника. — К. : тип. Имп. Университета Св. Владимира, 1901. — [2]+ X+ 410 с., илл., 3 отд. л. илл., 9 отд. л.
  4. Симиренко Л. П. Крымское промышленное плодоводство. — 1912
  5. Метрическая книга Старо-Киевской Георгиевской церкви 1919 г. FamilySearch (рос.). Процитовано 18.12.2021.
  6. Метрическая книга Старо-Киевской Георгиевской церкви 1919 г. FamilySearch (рос.). Процитовано 18.12.3021.
  7. Лев українського садівництва — Симиренко. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 22 червня 2012. [Архівовано 2012-09-11 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]