Перейти до вмісту

Левчин Рафаель Залманович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левчин.
Рафаель Левчин
Левчин Рафаель Залманович
Ім'я при народженніЛевчин Рафаель Залманович
Народився27 вересня 1946(1946-09-27)
Джанкой, СРСР
Помер7 серпня 2013(2013-08-07) (66 років)
Чикаго ,США
Громадянство

СРСР (1946-1970), УРСР (1970-1991),


США (1991-2013)
Національністьєврей
Діяльністьпоет, драматург, прозаїк, перекладач, есеїст, художник, актор
Сфера роботипоезія[1], переклад[1] і редагування[1]
Alma materЛітературний інститут імені Горького
Мова творів російська,
Роки активностіз 1975
Напрямокметареалізм
Жанрколаж, графіка, кераміка
ДітиМакс Левчин

Рафае́ль За́лманович Ле́вчин — (рос. Левчин Рафаель Залманович; 27 вересня 1946, Джанкой, СРСР — 7 серпня 2013, Чикаго, Іллінойс, США) — радянський і американський російськомовний поет, драматург, прозаїк, перекладач, есеїст, художник, актор. Учасник Нової хвилі представник метареалізму і зорової поезії, майстер колажу і фотомонтажу. Батько веброзробника й мільярдера Максиміліана Левчина.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Р.Левчин. Кентавр-Алеф, 2012
Р.Левчин. Сторінка з книги "Маски й лабирінти", 2007
Р.Левчин. Кераміка KWANZAA з серії Lovers and demons, 2009
Р.Левчин. Колаж «Ми» з серії «Маски й лабирінти», 2006
Р.Левчин. «Голова» з серії «Маски й лабирінти», 2009

Народився 27 вересня 1946 року в м. Джанкой (АР Крим). Батько був головою колгоспу, мати — вчителькою в середній школі. Своє ім'я він отримав від мами, яка назвала сина на честь великого італійського художника Рафаеля Санті. Справжнє повне ім'я, як стверджував поет, Рафаель Залманович Левчин де Олівейра: «Що до прізвища« Левчин», то корінь «лев» означає, що я — далекий нащадок левітів. Ну і, нарешті, де Олівейра: згідно сімейним легендам, ми - нащадки португальських євреїв, які втекли від інквізиції.»[2]У побуті мав і’мя Раф.

У 1965-1969 роках навчався на хімічному факультеті Ленінградського інституту текстильної і легкої промисловості (ЛІТЛП), де познайомився зі своєю дружиною Ельвіною Зельцман, що стала згодом і співавтором багатьох його творів. Р. Левчин з дружиною разом займалися видавничою діяльністю, перекладами художньої літератури, мультимедійними перформансами.

У 1970-1991 роках жив у Києві. Закінчив Літературний інститут імені О. М. Горького (1977-1983). Після закінчення інституту повернувся з Москви до Києва, де почав брати участь у багатьох неформальних творчих групах: "Літтеррористів", "Чен-Дзю (організаторів подружжя Ченцових та Дзюби); в театрі-студії "Театральний Клуб ", в Театрі-на-Подолі," Глоссолалії " Юрія Зморовича та ін.[3]

Як поет перебував в групі літераторів, які створили Метареалізм - течію в поезії кінця 70-х-початку 90-х рр. XX століття, що означає «метафізичний реалізм», а також «метафоричний реалізм». Серед учасників Юрій Арабов, Аркадій Драгомощенко, Іван Жданов, Костянтин Кедров, Рафаель Левчин, Олексій Парщиков, Сергій Соловйов та ін.

У 1975 році відбулася його перша публікація - фантастичне оповідання «По спіралі» в журналі «Знання - сила», після чого почав активно займатися творчістю. Був членом Клубу київських любителів фантастики (КЛФ) «Світовид», «Перевал» і «Зоряний шлях», у якому на початку 1990-х випускався фен-зін англійською мовою «Chernobylization». Потім став керівником гуртка любителів фантастики при Київському палаці піонерів, захопив цим жанром і своїх синів.

Особливу популярність Левчин здобув як перекладач - з польської, словацької, німецької, англійської, еритрейської, але в першу чергу з української мови. Відомі переклади роману Тараса Прохаська «Непрості», який став подією 2009 року [4]; Валерія Шевчука;[5], поезії Анатоля Степаненко.[6]

Вів листування і зустрічався з поетом Йосипом Бродським. Спілкувався з колом київського андеграундного художника Вудона Баклицького, навчаючись у нього кераміці.[7]

Як художник входив до групи «39.2°» (1988), серед яких Юрій Вакуленко, Володимир Архипов, Костянтин Самойленко , Олександр Кузнецов і Рафаель Левчин (не постійно).[8] Ця група входила до об'єднання «Біла ворона» (1988-1989), що влаштувало велику неофіційну виставку в київському кінотеатрі «Зоряний» разом з митцями Анатолем Степаненком, Василем і Тамарою Гайчуками, Вірою Вайсберг, Оленою Голуб, Валентином Поліщуком, Валерієм Гурським та ін.[9] Вони представляли нове українське мистецтво за кордоном — в Польщі, Італії, Німеччині та ін.

У 1991 році Р.Левчин разом із сім'єю переїхав до Чикаго, жив в Еванстоні і Скокі (Іллінойс) .

Учасник різних міжнародних проектів, в тому числі «Агасфер» (Москва, 1991), «Театр слова» (Кенігсберг, 1995), EyeRhymes (Едмонтон, 1997), GeZelle (Брюгге, 1999). З 2000 року багато публікувався в Інтернеті.

Помер Р. Левчин в Еванстоні, передмісті Чикаго, увечері 7 серпня 2013 року після тяжкої швидкоплинної хвороби. У нього залишилися дружина і двоє дітей.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]

Романи (на рос.)

[ред. | ред. код]

1988 - Сутінки зрадників (у співавт. з А. Тамразовим)

2009 - Стіни У (у співавт. з Ю. Проскуряковим)

Збірники віршів та оповідань (на рос.)

[ред. | ред. код]

1990 – Їжатнік

1996 – ВОДАогонь, авторське оформлення .СПб.

2001 - Частинки незліченний «я» ( спільний збірник з О. Очеретянським)

2002 - Ludus Danielis

2006 – Вибране. К.

2006 - Остаточний текст та інші ідилії (у співавторстві з Максом Левчиним, Олександром Черновим та ін.) К.

2010- Батьки підземелля (п’єса з елементом візуальної поезії у співавт. з А. Курковим.[10].

Мав чимало публікацій в журналах та альманахах «Три крапки», «Нове Коло», «Чернетка», «Ойкумена», «Ми Прийшли!», «Зірка Сходу», «Стільники», «Стетоскоп», «Коментарі», KTO ZDES ' , «Слово письменника» та інші.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина (з 1970 року)  — Ельвіна (Лілія) Пінхасівна Зельцман (н. 1949), однокурсниця Р.Левчина по ЛІТЛП; мультимедійна художниця, фотограф, перекладачка; в США працювала програмістом.[11][12][13]

Її батько — Пінхас Аврумович Зельцман, геофізик, винахідник, науковий співробітник дослідно-конструкторського бюро геофізичного приладобудування Об'єднання «Укргеофізика», автор монографії «Конструювання апаратури для геофізичних досліджень свердловин» (М.: Надра, 1968);[14] мати — Фріма Йосипівна Лукацька, астрофізик, науковий співробітник Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР, автор монографій «Статистичне дослідження блиску неправильних і напівправильних змінних зірок» (Київ: Наукова думка, 1969) і «Зміна блиску і кольору нестаціонарних зірок» (Київ: Наукова думка, 1977).[15][16][17]

Сини — Максиміліан Левчин (н.1974, Київ), відомий веброзробник та програміст. Він є одним з творців найбільшої в світі системи електронних платежів PayPal і віце-президентом по розробці в компанії «Google». На початок 2021 року Макс Левчин став мільярдером.[18]


Сергій Левчин (н.1979, Київ). перекладач, літературознавець [2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б В. Карацупа. Левчин Рафаель Залманович. Сайт «Архів фантастики». Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  3. ↑ На рос.: Рафаель Левчин. Метареалісти та інші. Журнал «АльтерНація», 2010, №2, стор. 26 [1278170733.pdf]
  4. ↑ М.Дзюбенко. Рафаель Левчин. Нащадок Левітів. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2020.
  5. ↑ Валерій Шевчук у перекладах Р.Левчина. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 26 листопада 2020.
  6. ↑ Анатоль Степаненко в перекладах Рафаеля Левчина. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 26 листопада 2020.
  7. ↑ Рафаель Левчин. Метареалісти та інші. Журнал «АльтерНація», 2010, №2, стор. 73, 60 [1278170733.pdf]
  8. ↑ Олександр Євтушенко . «У вас 39,2? Нормально!»// Молода гвардія.1989, 4 січня
  9. ↑ О. Голуб.«Біла ворона»: перезавантаження візій наприкінці 1980-х —у 90-х.// Образотворче мистецтво, 2018, —№2, С. 18-21.
  10. ↑ Отцы подземелья. Лаборатория фантастики. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  11. ↑ Ельвіна Зельцман, Рафаель Левчин «Перехід». Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  12. ↑ poeziya/Поезія Рафаеля Левчина
  13. ↑ Біографія в Лабораторії фантастики. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  14. ↑ Патенти Пінхаса Аврумовича Зельцмана. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 27 листопада 2020.
  15. ↑ (313) .pdf Лукацька, Ф. І., Зельцман, П. А. (1965) Про статистичні параметри випромінювання неправильних і напівправильних змінних зірок. Астрофізика, 1 (3). С. 313-318
  16. ↑ Paypal cofounder on the birth of fertility app Glow. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  17. ↑ Frima Lukatskaya Scholarship in Computer Science. Архів оригіналу за 29 грудня 2015. Процитовано 30 травня 2016.
  18. ↑ Киянин Макс Левчин, який створив з Маском PayPal, став мільярдером 14.01.2021. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Левчин_Рафаель_Залманович