Перейти до вмісту

Левін Максим Євгенович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левін.
Макс Левін
Максим Євгенович Левін
Ім'я при народженніМаксим Євгенович Левін
Народився7 липня 1981(1981-07-07)
Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Померміж 13 та 31 березня 2022
біля с. Гута-Межигірська, Вишгородський район, Київська область, Україна
·убитий двома пострілами зі стрілецької зброї російськими військовими
ПохованняБоярка
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьфотокореспондент, фотограф, videographer, журналіст
Alma materКиївський політехнічний інститут
Знання мовукраїнська
ЗакладГромадське телебачення, Лівий берег і УНІАН
Роки активності2006 — 2022
ПосадаСтрінгер
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
IMDbID 13544826

Макси́м Євге́нович Ле́він, більш відомий як Макс Левін (7 липня 1981, Боярка[1], Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР — між 13 та 31 березня 2022, біля с. Гута-Межигірська, Вишгородський район, Київська область, Україна) — український фотокореспондент, фотограф, документальний фотограф. 10 років працював в редакції LB.ua, співпрацював з агенствами Reuters, BBC, TRT World, Associated Press, Hromadske. Більшість його документальних проєктів пов'язані з війною в Україні. Загинув, висвітлюючи російське вторгнення в Україну 2022 року, — у нього двічі навмисно вистрілив російський військовий.

Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2015), кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно)[2]. Лавреат премії імені Георгія Гонгадзе (2022, посмертно)[3]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Максим Левін народився 7 липня 1981 року в Боярці Києво-Святошинського району Київської області. Батько чотирьох синів.

Закінчив Київський політехнічний інститут (спеціальність — інженер комп'ютерних систем)[4].

Працював фоторепортером у журналі «Пенсія», газеті «Київські відомості», фотоагентстві «Фотолента» та УНІАН; «Газеті 24» (2007—2008)[4], вебсайту lb.ua (2010—2020)[5]; фрілансером для журналів «Фокус», «Профіль», «Український тиждень», агентств «Reuters»[5] та «Associated Press»[4], відеографом і фотографом у hromadske (2021—2022)[5].

Висвітлював російське вторгнення в Україну 2022 року. Протягом перших п'яти днів повномасштабної війни Макс устиг оприлюднити фоторепортажі щонайменше з семи гарячих точок у різних куточках України: від Харкова до Василькова та кількох населених пунктів на Ірпінському та Житомирському напрямках.

Загинув, висвітлюючи російське вторгнення. Зв'язок з Максом Левіним був втрачений з 13 березня 2022 року, коли він вирушив у село Гута-Межигірська Вишгородського району Київської області документувати наслідки російської агресії. 1 квітня після тривалих пошуків поліція знайшла його тіло з вогнепальним пораненням[6]. За даними прокуратури, Левіна убили «військовослужбовці збройних сил [Російської Федерації]… шляхом двох пострілів зі стрілецької зброї»[7].

Його загибель розслідували також і представники організації «Репортери без кордонів» та дійшли висновку, що Левіна і Чернишова холоднокровно стратили[8][9].

Доробок

[ред. | ред. код]

Автор документального проєкту про військових «Afterilovaisk»[10], а також проєкту про відповідальне батьківство «Клуб тат»[11]. Від початку війни на Донбасі Макс Левін працював там як документальний фотограф[5].

Учасник подій в Іловайську 2014 року[12].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Рішенням Боярської міської ради від 30 червня 2022 року вулиця Заводська міста Боярка перейменована на вулицю Макса Левіна (скорочена назва: вул. М. Левіна)[13].

  • Жовтень 2021. Проєкт Макса Левіна AfterIlovaysk в Боярці
    Жовтень 2021. Проєкт Макса Левіна AfterIlovaysk в Боярці
  • Жовтень 2021. Проєкт Макса Левіна AfterIlovaysk в Боярці
    Жовтень 2021. Проєкт Макса Левіна AfterIlovaysk в Боярці
  • Жовтень 2021. Проєкт Макса Левіна AfterIlovaysk в Боярці
    Жовтень 2021. Проєкт Макса Левіна AfterIlovaysk в Боярці
  • Жовтень 2021. Проєкт Макса Левіна AfterIlovaysk в Боярці
    Жовтень 2021. Проєкт Макса Левіна AfterIlovaysk в Боярці

27 жовтня 2022 року у м. Києві було прийняте рішення про перейменування вулиці Багратіона на вулицю Максима Левіна [14].

Авторські колонки Максима Левіна

[ред. | ред. код]

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • орден «За заслуги» III ступеня (5 червня 2015) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, багаторічну сумлінну працю та високу професійну майстерність[15].
  • орден «За мужність» III ступеня (3 квітня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час висвітлення російської агресії[16].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Макс Левін [Архівовано 7 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Фейсбук
  2. ↑ Убитий окупантами фотокор Макс Левін посмертно нагороджений орденом «За мужність». armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  3. ↑ Премія Гонгадзе присудила спеціальну відзнаку посмертно Максу Левіну. detector.media (укр.). 21 травня 2022. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  4. ↑ а б в Макс Левін [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // LB.ua
  5. ↑ а б в г Максим Левін почав працювати у hromadske [Архівовано 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Детектор медіа, 2 червня 2020 р.
  6. ↑ Загинув документаліст і фотограф Макс Левін. Лівий берег. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  7. ↑ Фотожурналіста Макса Левіна вбили російські військові — прокуратура. imi.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022.
  8. ↑ Фотожурналіста Макса Левіна свідомо стратили російські військові, – розслідування RSF. Тексти. 22 червня 2022.
  9. ↑ Following a visit to Ukraine from 24 May to 3 June to investigate Ukrainian photo-journalist Maks Levin’s death, Reporters Without Borders (RSF) is releasing a report with information and evidence indicating that Levin and his friend and bodyguard were executed by Russian soldiers in a forest near Kyiv on 13 March, possibly after being interrogated and even tortured. rsf.org. 22 июня 2022. Архів оригіналу за 22 червня 2022. Процитовано 22 июня 2022.
  10. ↑ After Ilovaisk. afterilovaisk.com. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  11. ↑ Отцовский клуб. fathersclub.com.ua (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 14 березня 2022.
  12. ↑ Макс Левін [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода
  13. ↑ https://mistoboyarka.gov.ua/misto/pereimenuvannia_vulyts_boiarskoi_hromady_2022.html
  14. ↑ У Києві з’являться вулиця імені Максима Левіна і провулок Павла Лі. Детектор медіа. 27 жовтня 2022. Архів оригіналу за 28 жовтня 2022. Процитовано 17 лютого 2023.
  15. ↑ Розпорядження президента України № 313/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня журналіста [Архівовано 24 серпня 2021 у Wayback Machine.]»
  16. ↑ Указ Президента України від 3 квітня року № 208/2022 «Про нагородження М.Левіна орденом «За мужність»»

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Фотография честнее текста или видео, - фотограф Макс Левин на YouTube // Телеканал ДОМ, 20 серпня 2017 р.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Левін_Максим_Євгенович&oldid=43943439