Лев Кекіш

Лев Кекіш
Лев Кекіш;
Сотник УГА
Загальна інформація
Народження	7 березня 1886; село Дусанів, Перемишлянський повіт, Австро-Угорщина, нині Перемишлянський район Львівська область
Смерть	1920; біля Соловків, Біле море, РРФСР
Громадянство	Австро-Угорщина; ЗУНР; УНР
Національність	українець
Alma Mater	Львівський університет
Військова служба
Роки служби	1914—1920
Приналежність	Австро-Угорщина; ЗУНР; УНР
Вид ЗС	УГА
Війни / битви	Перша світова війна; Перші визвольні змагання
Командування
Комендант м. Глиняни
	листопад 1918 — початок 1919
Начальник залізничної станції ; м. Бершадь
	початок 1919 — квітень 1920

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кекіш.

Лев Кекіш (нар. 7 березня 1886, село Дусанів, Перемишлянський повіт, Австро-Угорщина, нині Перемишлянський район Львівська область — пом. червень 1920, біля Соловків, Біле море, РРФСР) — український військовик, сотник УГА^[1], правник.

Життєпис

Лев Кекіш народився 7 березня 1886 року в селі Дусанів, повіт Перемишляни. Його батько був парохом села Дусанів. Навчався у Бережанській гімназії^[2] та Львівському університеті на правничому факультеті. Як поручник австрійської армії попав у російський полон під час Брусиловського прориву. Перебував у таборі для полонених в Царицині.

У жовтні 1918 року Лев Кекіш повертається з полону і долучається до листопадових подій у Перемишлянах. На кінець листопада 1918 року комендант м. Глиняни Перемишлянського повіту, згодом переведений до окружної військової команди в Бережанах. Пройшов «чотирикутник смерті». Очолював залізничну станцію у м. Бершаді на Поділлі.

У квітні 1920 року спільно із іншими старшинами УГА переїхав до Києва, де потрапив у більшовицький полон і перебував концентраційному таборі в Кожухові під Москвою (нині це мікрорайон Москви).

У червні 1920 року 150 старшин Української Галицької Армії з Кожуховського концтабору, поміж них і Лев Кекіш, були відправлені у розпорядження Архангельської губчека. «Баржу смерті» з українцями втопили в районі Соловків у Білому морі^[3]^[4].

Примітки

↑ Гордієнко Володимир Листопадовий зрив. УГА-II^{[недоступне посилання]}
↑ Бережанська земля: історико-мемуарний збірник / упоряд. В. Лев. — Нью-Йорк-Париж-Сідней-Трорнто: Комітет «Видавництва Бережани», 1970. — 878 с
↑ Микитюк Д. Українська Галицька Армія. У 50-річчя її участи у визвольних змаганнях (Матеріяли до історії) / Д. Микитюк. — Вінніпег: Вид-во «Канадійського фермера», 1966. — Т. 4. — 292 с. 1
↑ Хроніка червоного терору [Архівовано 31 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.)