Легка дивізія

Легка дивізія — основне тактичне з'єднання в збройних силах ряду держав, яка призначена для виконання тактичних та оперативно-тактичних завдань у складі загальновійськового угруповання військ, а в деяких випадках і самостійно у тісній взаємодії зі з'єднаннями, частинами та підрозділами інших родів військ і спеціальних військ Сухопутних військ в різних умовах.

Зміст

Легкі дивізії формувалися в складі багатьох армій і належала до формувань або піхоти або танкових військ. Наприклад, у складі сухопутних військ Великої Британії британська з 1803 року існувала «легка дивізія»^[en], яка була легкоманевреним з'єднанням на полі бою і призначалася для швидкого просування по території зайнятої противником та застосування снайперської тактики ведення бою з переважними силами супротивника до моменту зіткнення основних сил. Дивізія проіснувала до 2007 року і мала величезний бойовий досвід ведення бойових дій у безлічі війн та конфліктів.

Надалі спроби створити легкі піхотні дивізії здійснювала низка країн. У німецькому Вермахті було сформовано 7 легких піхотних дивізій, які становили собою легку піхоту на рухомій базі для швидкого просування в ході наступу або рейду. Наприкінці 20 століття американське військове керівництво розпочало формування легких піхотних дивізій. За оцінкою американських військових експертів, легка піхотна дивізія є якісно новим типом загальновійськового з'єднання сухопутних військ. Вона призначалася для швидкого перекидання повітрям і ведення бойових дій в конфліктах низької інтенсивності в основному на слабо обладнаних ТВД в складних фізико-географічних умовах (гори і пустелі Південно-Західної Азії, ліси Центральної і Південної Америки, Африка і зона Тихого океану). Досліджувалися також питання бойового застосування дивізій такого типу і на Європейському театрі війни у складі передового угруповання збройних сил США при веденні бойових дій середньої і високої інтенсивності відповідно до концепції «повітряно-наземна операція (битва)».

Водночас здійснювалися спроби сформувати моторизовані частини, оснащені легкою броньованою технікою для підтримки дій піхоти та танкових формувань на полі бою. Німецький Вермахт мав 8 легких дивізій, які по суті становили полегшені танкові дивізії і мали менше танків, але набагато більше бронеавтомобілів у своєму складі. Після Польської та Французької кампаній легкі дивізії були переформовані на танкові.

Порівняльна таблиця дивізій Вермахту^[1]^[2]
Склад формування	Танкова дивізія	Моторизована дивізія	Легка дивізія
Особового складу
Офіцерів	394	492	332
Цивільного персоналу	115	133	105
Фельдфебелів та унтер-офіцерів	1962	2456	1616
Солдатів	9 321	13 364	8 719
Всього:	11 792	16 445	10 772
Озброєння та військової техніки
Кулеметів	226	504	466
Мінометів	48	138	66
75-мм піхотних гармат	8	24	12
37-мм протитанкових гармат	48	72	54
105-мм гаубиць	16	36	24
150-мм гаубиць	8	12	—
20-мм зенітних гармат	12	12	12
Бронеавтомобілів	10	30	70-131
Бронетранспортерів	412	30	217
Танків	324	—	86
Вантажівок	1402	1687	1868
Автомобілів	561	989	595
Мотоциклів	1289	1323	1098
Коляски до мотоциклів	711	621	606