Перейти до вмісту

Легіон Свободи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Легіон Свободи
Логотип «Легіону Свободи»
На службі2015
КраїнаУкраїна Україна
Командування
КомандувачОлег Куцин

«Легіон Свободи» — комбатантське об'єднання усіх членів партії ВО «Свобода», які в складі Збройних Сил України, Національної гвардії, спецпідрозділів МВС та добровольчих батальйонів беруть участь у Російсько-українській війні. Створене у лютому 2015 рішенням XXX З'їзду ВО «Свобода».[1]

Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок у квітні 2015 під час виступу на центральному стадіоні Чигирина заявив:[2]

У нас виникла ідея всіх «свободівців», які воюють за Україну, організувати в комбатантське об'єднання. Щоб потім, після нашої перемоги, перемоги України над московським ворогом, можна було б реабілітувати наших комбатантів, надавати психологічну допомогу, знайти їм роботу. А сьогодні — допомагати їм у цій війні, допомагати пораненим, сім'ям загиблих.

Склад

[ред. | ред. код]

Станом на серпень 2015 у складі об'єднання — понад 1000 свободівців.[3]

Очільник легіону — голова донецької «Свободи»[2], командир окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» Олег Куцин.[3]

До «Легіону Свободи» входять 138 депутатів різних рівнів рад та інших посадових осіб органів державного управління та місцевого самоврядування:

Втрати

[ред. | ред. код]

Під час проведення АТО, станом на серпень 2015 року, «Легіон Свободи» втратив 21 вояка, а 81 вояк отримав поранення різного ступеню тяжкості.[3]

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Станом на серпень 2015 року 61 вояк «Легіону Свободи» нагороджений найвищою партійною нагородою — золотим значком. Із них 11 — посмертно.[3]

24 вояки «Легіону Свободи» нагороджено державними нагородами.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 25 серпня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. а б Націоналістів, які воюють на Донбасі, об'єднали в "Легіон Свободи". Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 25 серпня 2015.
  3. а б в г д Мир можливий лише після перемоги над російським агресором - Тягнибок. 25 серпня 2015. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 25 серпня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]