Леда і лебідь (Уффіці)
нім. Leda mit dem Schwan und zwei Zwillingspaaren[1]  | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Франческо Мельці і Леонардо да Вінчі |
| Час створення: | 1505 |
| Висота: | 130 см, 131 см |
| Ширина: | 77,5 см, 78 см |
| Жанр: | міфологічний живопис |
| Зберігається: | Галерея Уффіці |
| Музей: | Галерея Уффіці |
| Інвентарний номер: | 00292960 |
 Леда і лебідь у Вікісховищі | |
«Леда і лебідь» — картина художника з кола Леонардо да Вінчі, написана олією та смолою на панелі приблизно 1505—1507 років. Можливо, він походить із колекції Гуалтьєрі в Л'Аквілі та пройшов через різні інші, перш ніж у 1989 році був придбаний у колекції Спірідона її нинішнім власником, Галереєю Уффіці.[2]
Робота, ймовірно, походила з колекції Гуальтьєрі в Аквілі і після різних перипетій потрапила до Уффіці в 1989 році з колекції Спірідона. Разом з версією в Галереї Боргезе і версією в Вілтон-хаусі біля Солсбері, вона вважається найближчою до втраченого оригіналу Леонардо.
Він і версії в Галереї Боргезе та Вілтон-гаус вважаються трьома найближчими копіями після втраченої роботи Леонардо на цю ж тему. Бернард Беренсон навіть стверджував, що твір Уффіці був автографом самого Леонардо, але сучасні історики мистецтва відкидають це на користь одного з учнів Леонардо, можливо, Франческо Мельці з деякою допомогою Йоса ван Клеве для розробки тла пейзажу. Зазвичай його датують закінченням перебування Мельці в Мілані перед від'їздом до Франції з Леонардо. Інші пропозиції включають Чезаре да Сесто або Фернандо Яньєса де ла Альмедіна — останній допомагав Леонардо в 1505 році творити картину «Битва при Ангіарі».[3]
На картині зображена чуттєва Леда, яка обіймає лебедя, уособлення Зевса, з короною з квітів на шиї.
Біля ніг жінки лежать два яйця, з яких, згідно з деякими версіями міфу, народилися сестри Єлена і Клітемнестра та близнюки Діоскури Кастор і Поллукс. Порівняно з іншими редакціями, картина демонструє більшу насиченість тла, значну увагу приділено опису трав і квітів на лузі, а також відчувається присмак скандинавського походження у баченні грота, вкритого рослинністю, та озерного пейзажу з невеликим містечком. Типово леонардівською, однак, є деталь прямовисних гір, майже невидимих через туман, що позначає просторову відстань згідно з технікою повітряної перспективи.
- ↑ а б в https://www.dhm.de/datenbank/linzdbv2/queryresult.php?obj_no=LI001754
- ↑ Gloria Fossi, Uffizi, Giunti, Firenze 2004. ISBN 88-09-03675-1
- ↑ Catalogue entry (італ.).
- Gloria Fossi, Uffizi, Firenze, Giunti, 2004. ISBN 88-09-03675-1.
