Лейдерман Наум Лазарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лейдерман Наум Лазарович
Народився23 січня 1939(1939-01-23)[1]
Бершадь, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер6 вересня 2010(2010-09-06)[2] (71 рік)
Єкатеринбург, Росія
ПохованняNorthern Cemeteryd
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьлітературознавець
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова
Галузьлітературознавство
ЗакладUral State Pedagogical Universityd
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Аспіранти, докторантиNina Khryashchevad
Нагороди
заслужений діяч науки Російської Федерації
CMNS: Лейдерман Наум Лазарович у Вікісховищі

Наум Лазарович Лейдерман (23 січня 1939 року, Бершадь, Вінницька область, УРСР, СРСР — 6 вересня 2010 року, Єкатеринбург, Свердловська область, Росія) — радянський і російський літературознавець, педагог, фахівець з російської літератури XX століття. Доктор філологічних наук, Почесний професор УрДПУ, заслужений діяч науки РФ. Директор Інституту філологічних досліджень і освітніх стратегій «Словесник» УрО РАО. Ініціатор створення і перший редактор журналу «Філологічний клас», що виходить дотепер.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 23 січня 1939 року у Бершаді Вінницької області, в сім'ї службовців. З початком війни сім'ю евакуювали на Урал — у місто Карабаш Челябінської області. Після війни сім'я повернулася в Україну. В Одесі Н. Л. Лейдерман закінчує школу і в 1961 році — філологічний факультет Одеського університету ім. І. І. Мечникова (дипломна робота «Людина і війна», за творами Григорія Бакланова і Юрія Бондарева).

У 1962 році переїхав до Свердловська, викладав курс естетичного виховання в технічному училищі, працював за сумісництвом літературним співробітником журналу «Урал».

З 1964 року — у Свердловському педагогічному інституті, де був асистентом кафедри російської і зарубіжної літератури, старшим викладачем, доцентом, професором, завідувачем кафедри радянської літератури (з 1985 року), завідувачем кафедри сучасної російської літератури. Підготував кандидатську дисертацію з філології і з російської літератури другої половини XX століття. Кандидатську дисертацію «Сучасна художня проза про Велику Вітчизняну війну. Тенденції розвитку» захистив у 1968 році в Московському державному педагогічному інституті ім. Леніна. Докторська дисертація була присвячена аналізу жанрових процесів у російській художній прозі 1960-1980-x років. Захищена в 1984 році в МДУ ім. Ломоносова.

Викладав і проводив дослідження у зарубіжних вузах, зокрема в Північно-Західному університеті (Еванстон, США).

Директор Інституту філологічних досліджень і освітніх стратегій «Словесник» Уральського відділення Академії освіти РФ.

Член Спілки російських письменників.

У 2000 році Н. Л. Лейдерману присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки Російської Федерації» — за заслуги в науковій діяльності[3].

Помер 6 вересня 2010 року у місті Єкатеринбурзі Свердловської області, поховання відбулося 9 вересня на Північному кладовищі Єкатеринбурга.

Сімейний стан

[ред. | ред. код]

Дружина

  • Ліля Йосипівна Вассерман.

Сини:

Наукова праця

[ред. | ред. код]

Перші критичні публікації з'явилися у свердловських газетах, а незабаром і в журналі «Урал» (1962). Пізніше в багажі літературознавця з'являються десятки статей і рецензій, опублікованих в «Уралі», «Москві», «Сибірських вогнях», «Півночі», «Літературному навчанні», «Літературному огляді» та інших виданнях, вийшли його книги про військову прозу та російську радянську прозу 1960-1970-х років.

Перша книга «Рух часу і закони жанру (Жанрові закономірності розвитку радянської прози в 60-70-ті роки)» видана у Свердловську у 1982 році.

Першим досліджував феномен російського драматурга М. Коляди.

У 1985 році в Москві в видавництві «Просвещение» 150-тисячним накладом надрукована книга «Система роботи з вивчення радянської літератури в VIII—X класах», написана групою вчителів-методистів міста Свердловська (М. А. Богуславською, А. М. Сапір, К. Д. Кузнєцовою) на чолі з Н. Л. Лейдерманом.

У співавторстві з М. Н Липовецьким видав підручник з російської літератури XX століття, в якому російська література XX століття вперше розглядається як цілісне явище, без ідеологічних поділів.

Підсумковою роботою Н. Л. Лейдермана була «Теорія жанру», що вийшла у 2010 році.

Н. Лейдерман користувався приголомшливим авторитетом у колег, які знали його особисто та працювали з ним. Для філологічного середовища Єкатеринбурга був центральною фігурою, яка не так зосереджувала всі процеси на себе, скільки створювала продуктивний грунт для подальших досліджень[4].

Праці

[ред. | ред. код]

Монографії

[ред. | ред. код]
  • Рух часу і закони жанру: Жанрові закономірності розвитку радянської прози в 60-70-і роки. — Свердловськ: Середньо-Уральське книжкове видавництво, 1982. — 255 с.
  • Та жменя землі: Літ.-крит. ст. — Свердловськ: Середньо-Уральське книжкове видавництво, 1988. — 240 с. — ISBN 5-7529-0036-0.
  • Російська літературна класика XX століття: Моногр. нариси. — Єкатеринбург: Урал. держ. пед. ун-т, 1996. — 308 с. — ISBN 5-7186-0083-X.
  • Драматургія Миколи Коляди: Критичний нарис. — Каменськ-Уральський: Калан, 1997. — 160 с. — ISBN 5-88507-050-4.
  • Постреалізм: теоретичний нарис / Урал. від-ня Рос. акад. освіти, Урал. держ. пед. ін-т, Ін-т філол. дослід. і освіт. стратегій «Словесник». — Єкатеринбург, 2005. — 249 с. — (Літературознавство XXI століття: методологія і теорія). — ISBN 5-7186-0170-4.
  • З віком нарівні. Російська літературна класика в радянську епоху: монографічні нариси. — СПб.: Златоуст, 2005. — 366 с. — ISBN 5-86547-379-4.
  • Теорія жанру. — Єкатеринбург, 2010.

Статті

[ред. | ред. код]

Вузівські підручники

[ред. | ред. код]
  • Лейдерман Н. Л. Сучасна художня проза про Велику Вітчизняну війну (Історико-літературний процес і розвиток жанрів. 1955—1970): Посібник зі спецкурсу. У 2 ч., Свердл. держ. пед. ін-т . — Свердловськ, 1973—1974: Ч. 1. — Свердловськ, 1973. — 144 с .; Ч. 2. — Свердловськ, 1974.
  • Лейдерман Н. Л. Неявний діалог: «Російський ліс» Л. Леонова і «Доктор Живаго» Б. Пастернака / Наук. ред. М. Н. Липовецький; М-во загальної та професійної освіти РФ; Урал. держ. пед. ун-т: Наук.-дослід. центр «Словесник». — Єкатеринбург: Вид-во УрДПУ, 1999. — 70 с. — (Філологічний лекторій).
  • Лейдерман Н. Л., Липовецький М. Н. Сучасна російська література. 1950-1990-ті роки. У 2 тт. — М.: Академія, 2003.
  • Лейдерман Н. Л., Скрипова О. А. Стиль літературного твору. Теорія. Практикум: навч. посібник для студентів фак. рос. мови та літ. / М-во освіти РФ, Урал. держ. пед. ун-т, Ін-т філол. дослід. і освіт. стратегій Урал. від-ня Рос. Акад. освіти «Словесник». — Єкатеринбург: АМБ, 2004. — 184 с.
  • Лейдерман Н. Л., Липовецький М. Н. Російська література XX століття. 1950-1990-ті роки. У 2 тт. — М.: Академія, 2008.

Вчительські методичні посібники

[ред. | ред. код]
  • Лейдерман Н. Л., Сапір А. М. Горький у школі: нове прочитання: метод. посібник для вчителя. — М.: ВАКО, 2005. — 304 с. — (Майстерня вчителя). — ISBN 5-94665-192-7.
  • Лейдерман Н. Л. Уроки для душі. Про викладання літератури в школі: статті / Урал. від-ня Рос. акад. освіти, Тюменський держ. ун-т. — Тюмень: Вид-во Тюм. держ. ун-ту, 2006. — 326 с. — ISBN 5-88081-471-8.

Збірки праць

[ред. | ред. код]
  • Література Уралу: нариси і портрети. Книга для учителя / В. В. Абашев, Е. А. Баженова, В. В. Блажес і ін.; Департамент освіти Уряду Свердл. обл.; Ін-т розвитку регіон. освіти; Наук. ред. Н. Л. Лейдерман. — Єкатеринбург: Вид-во Урал. ун-ту; Вид-во Будинку вчителя, 1998. — 692 с. — ISBN 5-7525-0575-5.
  • Російська література XX століття: закономірності історичного розвитку. Кн. 1. Нові художні стратегії / Л. Н. Анпілова, Н. В. Барковський, І. Е. Васильєв і ін.; РАН, УрО, Рос. акад. освіти, УрО; відп. ред. Н. Л. Лейдерман. — Єкатеринбург, 2005. — 466 с. — ISBN 5-7691-1562-9.

Регіональний журнал

[ред. | ред. код]
  • Філологічний клас: регіональний методичний журнал вчителів-словесників Уралу. Вип. 11 / [гол. ред. Н. Л. Лейдерман]. — [Єкатеринбург]: [Ін-т філол. дослід. і освіт. стретегій «Словесник»]; [Навчальна книга], 2004. — 112 с. — ISBN 5-94482-024-1.
  • Філологічний клас: Регіон. метод. журн. вчителів-словесників Уралу. Вип. 12 / [гол. ред. Н. Л. Лейдерман]. — [Єкатеринбург]: [Ін-т філол. дослід. і освіт. стратегій «Словесник»]; [Навчальна книга], 2004. — 120 с. — ISBN 5-94482-018-7.
  • Філологічний клас: Регіон. метод. журн. вчителів-словесників Уралу. Вип. 14 / [гол. ред. Н. Л. Лейдерман]. — [Єкатеринбург]: [Ін-т філол. дослід. і освіт. стратегій «Словесник»], 2005. — 105 с. — ISBN 5-7186-0032-5.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  3. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 14 сентября 2000 года № 1649 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». // Официальный сайт Президента России. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 21 грудня 2016.
  4. ↑ Владимир Козлов. Н. Л. Лейдерман. Теория жанра // «Вопросы литературы». — 2012. — № 4 (5 листопада).

Література

[ред. | ред. код]
  • Шакшіна Е. Професор Наум Лейдерман: «Без виховання читача у нас не буде порядних людей …» (інтерв'ю) // «Вечірній Єкатеринбург». — 2008. — 9 грудня. — С. 5.
  • Наум Лазарович Лейдерман: бібліографічний покажчик праць за 1962—2007 рр. / Урал. держ. пед. ун-т, Наук. б-ка; упоряд. Н. Б. Блімготова. — Єкатеринбург, 2007. — 87 с. — («Лідери наукових шкіл УрДПУ»)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лейдерман_Наум_Лазарович