Лейк-Чарльз (пропіленопровід)
Лейк-Чарльз (пропіленопровід) – трубопровід, споруджений для постачання пропілену з Техасу споживачам у Луїзіані.
В кінці 1970-х в районі Х’юстону почалось введення численних нових установок парового крекінгу – можливо назвати підприємства в Ченнелв’ю (1976, 1977), Сідар-Байу (1977), Діїр-Парк (1978), Бейтауні (1979). Це призвело до рішення спорудити систему для подачі пропілену високої якості (придатного для полімеризації, polymer-grade-propylene) на схід в Луїзіану, до одного з центрів нафтохімічної промисловості в районі Лейк-Чарльз. Необхідний для цього трубопровід ввели в експлуатацію у 1980-му[1], він мав довжину 77 миль та починався від потужного ЗВГ-хабу в Монт-Бельв’ю (пара десятків кілометрів від східної околиці Х’юстону).
В той же час, неподалік траси пропіленопроводу у Порт-Артурі (західна сторона озера Сабін, яке відділяє Техас від Луїзіани) також запустили нове піролізне виробництво – крекінг-установку компанії Texaco (1979), котра доповнила вже існуючі в «Золотому трикутнику» (Порт-Артур/Орандж/Бомонт) виробництва. Як наслідок, з Порт-Артуру проклали перемичку довжиною 21 миля (Sabine Propylene Pipeline), яка приєднувалась до пропіленопроводу з Монт-Бельв’ю до Лейк-Чарльз.[2]
- ↑ Wynn, Hugh (2009-11). Joe Havens: Eighty Eventful Years (англ.). iUniverse. ISBN 9781440183645. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.
- ↑ ENTERPRISE PRODUCTS PARTNERS L.P. FORM 10-K [X] ANNUAL REPORT PURSUANT TO SECTION 13 OR 15(D) OF THE SECURITIES EXCHANGE. Архів оригіналу за 26 травня 2018.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |