Перейти до вмісту

Лейла Баррос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лейла Баррос
порт. Leila Gomes de Barros Rêgo[1][2][3]
Нині на посаді
Народилася30 вересня 1971(1971-09-30)[3] (53 роки)
Тагуатінгаd, Федеральний округ, Бразилія
Відома якволейболістка, гравець у пляжний волейбол, політична діячка
КраїнаБразилія
Політична партіяRepublicansd
У шлюбі зЕмануель Регу[1][4]

Лейла Гомес де Баррос (пол. Leila Gomes de Barros; 30 вересня 1971) — бразильський політик, сенатор[5]. Бронзова призерка Олімпійських ігор в Атланті і Сіднеї. Переможниця Всесвітнього гран-прі, Панамериканських ігор і чемпіонатів Південної Америки з волейболу. Найкраща спортсменка Бразилії 2000 року.

Із біографії

[ред. | ред. код]

У складі національної збірної виступала на трьох Олімпіадах (1992, 1996, 2000). На турнірах в Атланті і Сіднеї здобула бронзові меделі. Учасниця чемпіонату світу 1998 року, розіграшів Кубка світу, Всесвітнього гран-прі, Панамериканських ігор 1999 року, чемпіонатів Південної Америки тощо.

2003 року одружилася з пляжним волейболістом Емануелем Регу, який у наступному сезоні став олімпійським чемпіоном в Афінах.

У парі з Аною Паулою Коннеллі[en] виступала на двох чемпіонатах світу з пляжного волейболу (2005, 2007). Переможеці турніру Світового туру 2006 року в Монреалі. У вирішальному матчі були сильнішими від дуету Жуліанна да Сілва — Ларісса Франса. Також її партнерками були олімпійська чемпіонка Сандра Пірес[en] і фіналістка турніру в Атланті Моніка Родрігес[en].

У жовтні 2018 року Баррос стала першою жінкою, яка представляла Федеральний округ Бразилії в Сенаті[6]. З 2022 року є членом Демократичної робітничої партії Бразилії.

Досягнення

[ред. | ред. код]
Волейбол

Олімпійські ігри

  • 3 Третє місце (2): 1996, 2000

Кубок світу

  • 2 Друге місце (1): 1995
  • 3 Третє місце (1): 1999

Всесвітнє гран-прі

  • 1 Перше місце (4): 1994, 1996, 1998, 2004
  • 2 Друге місце (2): 1995, 1999
  • 3 Третє місце (1): 2000

Панамериканські ігри

  • 1 Перше місце (1): 1999

Чемпіонат Південної Америки

  • 1 Перше місце (3): 1991, 1995, 1999
  • 2 Друге місце (1): 1993

Чемпіонат Бразилії

  • 1 Перше місце (2): 1993, 2001
  • 2 Друге місце (3): 1992, 1996, 2005
  • 3 Третє місце (3): 1995, 1998, 1999

Ліга Пауліста

  • 1 Перше місце (1): 1999

Ліга Каріока

  • 1 Перше місце (1): 2005
Пляжний волейбол

Всесвітній тур

  • 1 Перше місце (1): 2006 (Монреаль)
  • 2 Друге місце (1): 2006 (Віторія)
  • 3 Третє місце (5): 2005, 2006 (Ставангер, Марсель, Париж, Варшава)

Команди

[ред. | ред. код]
Роки Команди
1989—1995 Бразилія «Мінас» (Белу-Орізонті)
1995—1996 Бразилія «Озаску»
1996—1998 Бразилія «Мінас» (Белу-Орізонті)
1998—1999 Бразилія «Лейтас Нестле»
1999—2001 Бразилія «Фламенго» (Ріо-де-Жанейро)
2003—2004 Бразилія «Бразіл Телеком» (Бразиліа)
2004—2005 Бразилія «Сеск» (Ріо-де-Жанейро)
Бразилія Бразилія

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://diariodopoder.com.br/politica/marido-da-senadora-leila-barros-do-psb-emanuel-sera-novo-secretario-nacional-do-esporte
  2. https://eleicoes.poder360.com.br/candidato/868631#2022
  3. а б https://www25.senado.leg.br/web/senadores/senador/-/perfil/5979
  4. https://caras.com.br/arquivo/a-discreta-cerimonia-de-leila-e-emanuel.phtml
  5. Leila Barros profile. Volleyball Magazine. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 вересня 2013.
  6. Amorozo, Marcos. Leila do Vôlei é a primeira mulher eleita para o Senado no Distrito Federal [Leila do Vôlei is the first woman elected for the Senate in Federal District]. correiobraziliense.com.br (порт.). Процитовано 29 березня 2020.

'

Джерела

[ред. | ред. код]