Перейти до вмісту

Лексикон інтимних міст

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лексикон інтимних міст
обкладинка книги
ЖанрМемуари
АвторЮрій Андрухович
Моваукраїнська мова
Написано2005[1]-2011
Опубліковано2011
ВидавництвоУкраїна Meridian Czernowitz
Німеччина Suhrkamp Verlag

«Лексикон інтимних міст» — збірка зі 111 оповідань сучасного українського письменника Юрія Андруховича. За визначенням самого автора — це книга-пазл, де назви міст є назвами розділів, які складають багаторівневий художній твір[2]. За визначенням відомого українського літератора Андрія Любки — це «роман із географією»[3].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Презентація роману відбулася 11 листопада 2011 року об 11.00 годині ранку[4].
  • Роман можна було придбати за 111 грн.[5]
  • Роман складається з 111 есеїв про різноманітні міста світу.
  • Очікуються наступні видання «Лексикону...», які складатимуться: другий — з 222-х міст, третій — з 333-х, і так до шостої частини[1].
  • «Лексикон інтимних міст» — найбільший за обсягом художній твір письменника[6].

Критика

[ред. | ред. код]

Відомий український літературознавець Володимир Панченко так відреагував на роман Андруховича:

...це повернення до традиції мандрівної літератури. Проте йому (Андруховичу) завадили три речі. По-перше, він загнав себе в рамки: 111 міст на всі букви абетки. Зрозуміло, що в нього нема достатньо історій, аби розповісти про стільки міст. Вдалі есеї про Варшаву, Львів, Вроцлав — міста, з якими у нього був роман, але, на жаль, таких міст небагато. По-друге, ця книжка продовжує традицію самозакоханості й егоцентризму його останнього роману «Таємниця». Він більше розповідає про себе в містах, а не про міста. А про себе він й так все розповів у попередньому романі. По-третє, Юрій Андрухович трохи загрався, вже забув, що йому за 50. Коли йому нема чого розповісти, як в оповіді про Берн, він починає епатувати . У «Рекреаціях» 20 років тому він дивував читачів полуничкою. Але в такому віці полуничка прокисла — чим далі, тим гірше...[7].

Дослідниця Ірина Леонідівна Савенко вважає, що роман

вдалий експеримент в сучасній українській літературній мемуаристиці[8].

Арт-критик Ігор Бондар-Терещенко негативно відгукнувся на книгу:

В «геопоэтику» автор «Лексикону інтимних міст» играет давно и небезуспешно. Он, кажется, с самого начала понял, что можно не писать художественные произведения, ограничившись рассказом о том, где и как они могли быть написаны… В прикладном краеведении всегда прятались те, у кого к литературе тропа зарастала[9].

Видання

[ред. | ред. код]
  • (видання 2-ге, виправлене й доповнене) Юрій Андрухович. Лексикон інтимних міст. Кам'янець-Подільський: Meridian Czernowitz, Рута. 2012. — 423 с. ISBN 978-966-2771-06-0
  • (видання 3-тє, виправлене й доповнене) Юрій Андрухович. Лексикон інтимних міст. Чернівці: Meridian Czernowitz, Книги - XXI. 2016. — 436 с. ISBN 978-617-614-128-0
  • Електронне: Юрій Андрухович. «Лексикон інтимних міст». Чернівці: Meridian Czernowitz, Майстер книг. 2011. — 670 стор. ISBN 978-966-2578-11-9 ebook видання [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  • Аудіокнига: Юрій Андрухович. «Лексикон інтимних міст». Диктор: Юрій Андрухович. Тривалість: 22 год. 40 хв. 35 сек. Київ: Наш Форман, 2012.

Переклади

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б До «Лексикона інтимних міст» Юрія Андруховича (автор Наталія Каралкіна). Закарпатський інформаційний тижневик Р.І.О. 10 жовтня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 липня 2012.
  2. ↑ Презентація нового резонансного роману Юрія Андруховича «Лексикон інтимних міст». ОУНБ Кіровоград. 18 квітня 2012. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 28 липня 2012.
  3. ↑ Роман із географією: нова книжка Юрія Андруховича (автор Андрій Любка). ART Ukraine. 16 листопада 2012. Процитовано 28 липня 2012.[недоступне посилання з липня 2019]
  4. ↑ Юрій Андрухович назвав 7 найінтимніших місць України (автор Дмитро Тужанський). ILoveUkraine: поділіться любов'ю до України. 27 грудня 2012. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
  5. ↑ Між інтимом та поетикою (автора Світлана Самохіна). KievReport. 9 січня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
  6. ↑ Юрій Андрухович. «Лексикон інтимних міст». Буквоїд. 24 листопада 2011. Архів оригіналу за 29 листопада 2011. Процитовано 28 липня 2012.
  7. ↑ "Лексикон інтимних міст" Андруховича один із головних претендентів на книжкову антипермію "Золота булька". NEWSru.ua//Культура. 27 січня 2012. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 28 липня 2012.
  8. ↑ Лексикон інтимних міст Ю. Андруховича як специфічний жанрово-стильовий експеримент в контексті сучасної української літературної мемуаристики (автор Савенко І.Л.) (PDF). Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 12 (247), 2012. 24 квітня 2012. Процитовано 28 липня 2012.[недоступне посилання з липня 2019]
  9. ↑ Юрій Андрухович: «У літературі складно довести, що ти граєш, як «Барселона», а не як «Динамо-Київ» (автор Лілія Климова). «Фаворит удачи». 2012 №4 (70). Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 28 липня 2012.


книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лексикон_інтимних_міст&oldid=42159461