Лема Шепарда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лема Шепарда — в мікроекономіці (теорія споживання) визначає зв'язок функції витрат і гіксового попиту. Сформулював Рональд Шепард[en] 1953 року.

Формулювання

[ред. | ред. код]

Нехай функція корисності двічі неперервно диференційовна, має властивості локальної ненасичуваності і сильної квазіугнутості. Ціна і дохід споживача вважаються додатними. Нехай також розв'язок двоїстої задачі споживача внутрішній. Тоді виконується

де  — попит Гікса (розв'язок двоїстої задачі споживача;  — функція витрат.

Див. також

[ред. | ред. код]