Ленціус Олег Євгенович

Ленціус Олег Євгенович
Зображення
Дата народження	18 квітня 1921(1921-04-18)
Місце народження	Копані, Оріхівський район, Україна
Дата смерті	4 вересня 1998(1998-09-04) (77 років)
Громадянство	СРСР  Україна
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія	кінорежисер
Членство	Національна спілка кінематографістів України
Нагороди
IMDb	ID 0502287

Ленціус Олег Євгенович (18 квітня 1921, село Копані, Запорізька область (нині у Дніпропетровській) — 4 вересня 1998) — радянський і український кінорежисер.

Біографічні відомості

У 1938–1940 рр. — режисер клубу (Запорізька область), в 1940–1943 — начальник клубу Чорноморського флоту.

Учасник Другої світової війни з СРСР.

Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1952, майстерня М. Ромма).

У 1952–1953 — асистент режисера кіностудії «Талліннфільм», потім — режисер-стажер, режисер дубляжу. Поставив стрічку «Ворота № 5» (1955).

З 1956 р. — режисер Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Як 2-й режисер, брав участь у створенні стрічок: «Партизанська іскра» (1957), «Перший парубок» (1958, фільм режисера С. Параджанова), «Непосиди» (1967), «Експеримент доктора Абста» (1968), «Канкан в Англійському парку» (1984, 2-й режисер у співавт.).

Поставив фільми: «Фортеця на колесах» (1960), «Наші крила» (1962), «Де 042?» (1969), «Чорний капітан» (1973, співавтор сценарію з Ю. Лукіним i В. Степановим), телевізійні картини: «Секретар парткому» (1970, у співавторстві з М. Ільїнським. Приз і диплом IV Всесоюзного фестивалю телефільмів, Мінськ, 1971), «Не віддавай королеву» (1974, 2 с), «Алтунін приймає рішення» (1978, 3 с.) та ін.

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 4 вересня 1998 року.

Нагороди

Орден Червоної Зірки, медалі.

Література

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.93.

Посилання

• Фільмографія (kino-teatr.ru) [Архівовано 9 липня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
• Ленціус Олег Євгенович (megabook.ru)(рос.)