Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова

Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
; СПбДК (рос. СПбГК)
	Санкт-Петербурзька державна консерваторія
	59°55′34″ пн. ш. 30°17′54″ сх. д. / 59.925984° пн. ш. 30.298262° сх. д.
Тип	консерваторія і заклад освіти
Країна	Росія
Розташування	Санкт-Петербург
Назва на честь	Римський-Корсаков Микола Андрійович
Засновано	1862
Засновник	Рубінштейн Антон Григорович
Ректор	Стадлер Сергій Валентинович
Директор	Рубінштейн Антон Григорович, Заремба Микола Івановичd, Mikhail Azanchevskyd, Карл Юльєвич Давидов, Рубінштейн Антон Григорович, Йогансен Юлій Івановичd і August Bernhardd
Студентів	870
Співробітників	75 осіб (1900)
Приналежність	Міністерство культури Російської Федерації
Випускники	Категорія:Випускники Санкт-Петербурзької консерваторії
Штаб-квартира	Санкт-Петербург
Адреса	Росія 190000 Санкт-Петербург, Театральна площа, 3
Сайт	www.conservatory.ru
Нагороди
	Saint Petersburg Conservatory у Вікісховищі

Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова (рос. Санкт-Петербургская государственная консерватория имени Н. А. Римского-Корсакова, з 1914 по 1924 — Петроградська консерваторія, з 1924 по 1991 Ленінградська консерваторія) — вищий музичний навчальний заклад у м. Санкт-Петербурзі, перший музичний ВНЗ Російської імперії.

"Консерваторії суть вищі спеціальні музично-навчальні установи, що мають метою утворити оркестрових виконавців, віртуозів на інструментах, концертних співаків, драматичних й оперних артистів, капельмейстерів, композиторів і вчителів музики".

Перший статут СП6К, п. 1. 1866

Історія

Заснована в 1862 р. Російським музичним товариством з ініціативи А. М. Маркевича та А. Г. Рубінштейна^[8], який став першим артистичним директором консерваторії, й за допомогою В. А. Кологривова.

Важливою віхою в історії консерваторії стало запрошення як професора М. А. Римського-Корсакова, який згодом викладав на кафедрі теорії композиції й інструментовки, очолив оркестровий клас, створив першу програму й перший підручник з гармонії, програму з теорії композиції.

Значною подією в житті консерваторії стали Історичні концерти фортепіанної музики, проведені в 1885–1886 р. А. Г. Рубінштейном.

Протягом 1913–1918 років директором консерваторії був Миклашевський Йосип Михайлович. В 1918 р. Петроградська консерваторія стає державною установою.

Сьогодні^[коли?] Санкт-Петербургска консерваторія має 7 факультетів: фортепіанний, оркестровий, вокальний, режисерський, диригентський, народних інструментів, історико-теоретический, композиторський.

Будівля

Будинок, у якому нині перебуває консерваторія, споруджений в 1896 р. (архітектор Володимир Николя) на місці будинку Великого кам'яного театру, зруйнованого пожежею 1890 р.

Серед вихованців консерваторії

Див. також: Категорія:Випускники Санкт-Петербурзької консерваторії

Примітки

↑ ^а ^б GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
d:Track:Q30141628
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Э. Консерватории в России // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 662–664.
d:Track:Q649 d:Track:Q27777067 d:Track:Q27680201 d:Track:Q2910129 d:Track:Q7117345
↑ Г. Риман Заремба // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 524–525.
d:Track:Q27775946 d:Track:Q649 d:Track:Q27680201 d:Track:Q2910129 d:Track:Q7117345
↑ В. Азанчевский // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 13.
d:Track:Q649 d:Track:Q27732174 d:Track:Q27680201 d:Track:Q2910129 d:Track:Q7117345
↑ Н. С. Иогансен, Юлий Иванович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIIа. — С. 724–725.
d:Track:Q23892919 d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q24434125 d:Track:Q19908137
↑ В. Бернгард // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 113–114.
d:Track:Q27772073 d:Track:Q649 d:Track:Q27680201 d:Track:Q2910129 d:Track:Q7117345
↑ Unified State Register of Legal Entities
d:Track:Q27890430
↑ Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл.

Література

Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.51-55

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова

Офіційний сайт

Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q30141628">GRID_Release_2017-05-22<span_class="wef_low_priority_links">_—_2017-05-22_—_2017._—_[http://dx.doi.org/10.6084/M9.FIGSHARE.5032286_doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q30141628]]</div>-1] а ^б GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
d:Track:Q30141628

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q27777067"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Енгель_Юлій_Дмитрович|Э.]]</i>_[[:ru:s:МСР/ВТ/Консерватории_в_России|Консерватории_в_России]]_//_''[[:d:Q27680201|Музыкальный_словарь]]'':_''Перевод_с_5-го_немецкого_издания''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Енгель_Юлій_Дмитрович|Ю.&nbsp;Д.&nbsp;Энгель]]_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:ru:Музыкальное_издательство_П._И._Юргенсона|Музыкальное_издательство_П._И._Юргенсона]],_1901._—_Т.&nbsp;2._—_С.&nbsp;662–664.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q27777067]][[d:Track:Q27680201]][[d:Track:Q2910129]][[d:Track:Q7117345]]</div>-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Э. Консерватории в России // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 662–664.
d:Track:Q649 d:Track:Q27777067 d:Track:Q27680201 d:Track:Q2910129 d:Track:Q7117345

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q27775946"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Гуго_Ріман|Г._Риман]]</i>_[[:ru:s:МСР/ВТ/Заремба|Заремба]]_//_''[[:d:Q27680201|Музыкальный_словарь]]'':_''Перевод_с_5-го_немецкого_издания''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Енгель_Юлій_Дмитрович|Ю.&nbsp;Д.&nbsp;Энгель]]_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:ru:Музыкальное_издательство_П._И._Юргенсона|Музыкальное_издательство_П._И._Юргенсона]],_1901._—_Т.&nbsp;2._—_С.&nbsp;524–525.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27775946]][[d:Track:Q649]][[d:Track:Q27680201]][[d:Track:Q2910129]][[d:Track:Q7117345]]</div>-3] Г. Риман Заремба // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 524–525.
d:Track:Q27775946 d:Track:Q649 d:Track:Q27680201 d:Track:Q2910129 d:Track:Q7117345

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q27732174"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Веймарн_Павло_Платонович|В.]]</i>_[[:ru:s:МСР/ВТ/Азанчевский|Азанчевский]]_//_''[[:d:Q27680201|Музыкальный_словарь]]'':_''Перевод_с_5-го_немецкого_издания''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Енгель_Юлій_Дмитрович|Ю.&nbsp;Д.&nbsp;Энгель]]_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:ru:Музыкальное_издательство_П._И._Юргенсона|Музыкальное_издательство_П._И._Юргенсона]],_1901._—_Т.&nbsp;1._—_С.&nbsp;13.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q27732174]][[d:Track:Q27680201]][[d:Track:Q2910129]][[d:Track:Q7117345]]</div>-4] В. Азанчевский // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 13.
d:Track:Q649 d:Track:Q27732174 d:Track:Q27680201 d:Track:Q2910129 d:Track:Q7117345

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q24434125"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Соловйов_Микола_Феопемптович|Н._С.]]</i>_[[:ru:s:ЭСБЕ/Иогансен,_Юлий_Иванович|Иогансен,_Юлий_Иванович]]_//_''[[:d:Q23892919|Энциклопедический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1894._—_Т.&nbsp;XIIIа._—_С.&nbsp;724–725.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23892919]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q602358]][[d:Track:Q24434125]][[d:Track:Q19908137]]</div>-5] Н. С. Иогансен, Юлий Иванович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIIа. — С. 724–725.
d:Track:Q23892919 d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q24434125 d:Track:Q19908137

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q27772073"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Веймарн_Павло_Платонович|В.]]</i>_[[:ru:s:МСР/ВТ/Бернгард,_Август_Рудольфович|Бернгард]]_//_''[[:d:Q27680201|Музыкальный_словарь]]'':_''Перевод_с_5-го_немецкого_издания''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Енгель_Юлій_Дмитрович|Ю.&nbsp;Д.&nbsp;Энгель]]_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:ru:Музыкальное_издательство_П._И._Юргенсона|Музыкальное_издательство_П._И._Юргенсона]],_1901._—_Т.&nbsp;1._—_С.&nbsp;113–114.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27772073]][[d:Track:Q649]][[d:Track:Q27680201]][[d:Track:Q2910129]][[d:Track:Q7117345]]</div>-6] В. Бернгард // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 113–114.
d:Track:Q27772073 d:Track:Q649 d:Track:Q27680201 d:Track:Q2910129 d:Track:Q7117345

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1394657_citetype_Q166140"_data-entity-id="Q27890430">Unified_State_Register_of_Legal_Entities<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27890430]]</div>-7] Unified State Register of Legal Entities
d:Track:Q27890430

[8] Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]