Яша Хейфец
Яша Хейфец | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 20 січня (2 лютого) 1901 |
Місце народження | Вільнюс, Російська імперія[1][2] |
Дата смерті | 10 грудня 1987[3][4][2] (86 років) |
Місце смерті | Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[3][2] |
Роки активності | з 1911 |
Громадянство | Російська імперія і США[5] |
Національність | єврей |
Професії | музичний педагог, скрипаль, педагог |
Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова[5] |
Вчителі | Ауер Леопольд Семенович і Elias Malkind |
Відомі учні | Pierre Amoyald і Ronald Pattersond |
Інструменти | скрипка[5] |
Жанри | класична музика |
Заклад | Університет Південної Каліфорнії |
Лейбли | RCA Records і Victor Talking Machine Companyd[5] |
Нагороди | |
У шлюбі з | Флоренс Відор[5] |
jaschaheifetz.com | |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Я́ша Хе́йфец (повне ім'я Йо́сиф Ру́вимович Хе́йфец, 20 січня (2 лютого) 1901, Вільно — 10 грудня 1987, Лос-Анджелес) — американський скрипаль і композитор єврейського походження. Вважається одним з найвидатніших скрипалів XX століття. Також писав музику для популярних пісень під псевдонімом Джім Гойл (J.H.; Jim Hoyl).
Народився 2 лютого 1901 року в Вільно (Російська імперія) в єврейській сім'ї викладача музики Рувима Хейфеца і Хаї Шарфтштейн. Почав вчитися грі на скрипці в трирічному віці, у семирічному віці вперше взяв участь у публічному концерті, де виконав Концерт Фелікса Мендельсона.
У 1910 році почав учитися в Санкт-Петербурзькій консерваторії. У 1913 році відвідав під час гастролей по Європі Швецію та Німеччину, де познайомився з Фріцом Крейслером.
У 1917 у вперше відвідав США, де виступив 17 жовтня в Карнегі-холі. Хейфец волів залишитися в США і в 1925 році отримав американське громадянство. 7 листопада 1917 року вперше провів запис своєї гри в комерційних цілях. Під час Другої світової війни часто виступав перед солдатами на фронті, щоб підняти їхній бойовий дух.
У 1953 році під час четвертих гастролей в Ізраїлі Хейфец включив в свою програму скрипкову сонату Ріхарда Штрауса. У той час Ріхард Штраус розглядався багатьма ізраїльтянами як нацистський композитор, і його твори були неофіційно заборонені в Ізраїлі разом з творами Ріхарда Вагнера. Незважаючи на прохання уряду Ізраїлю змінити програму, непокірний Хейфец заявив: "Музика вище цих факторів … Я не зраджу мою програму. Я маю право сам вибирати свій репертуар ". Незважаючи на цю заяву, під час всього туру публіка зустрічала цю сонату гробовим мовчанням.
Після концерту в Єрусалимі до Хейфеца підійшов молодий чоловік і спробував ударити його залізним прутом. Хейфецу вдалося правою рукою захистити від удару свою скрипку. Коли нападник почав тікати, Хейфец крикнув охоронцям, щоб вони стріляли у втікача. Але він так і не був затриманий і навіть знайдений. Тим не менш Хейфец заявив, що не припинить виконувати Штрауса. Загрози продовжували приходити. Останній концерт був скасований, оскільки рука продовжувала боліти. Хейфец покинув Ізраїль і не повертався до 1970 року.
У 1972 році перестав виступати на концертах і перейшов до викладання в університеті Південної Каліфорнії.
Яша Хейфец був дуже активний як педагог, викладаючи спочатку в Каліфорнійському університеті (Лос-Анджелес), потім в Університеті Південної Каліфорнії поруч зі своїми друзями та колегами Григорієм П'ятигорським і Вільямом Прімроузом. Протягом декількох років у вісімдесятих роках він також давав приватні уроки в своєму будинку в Беверлі Хіллз. Є відомості, що Хейфец, будучи прихильником залізної дисципліни, розпоряджався замикати ворота свого будинку до початку уроку, щоб провчити запізнілих студентів.
В даний час колишня студія Хейфеца в Колбернській школі використовується для проведення майстер-класів і служить джерелом натхнення для студентів консерваторії. За свою викладацьку кар'єру Хейфец виховав таких видатних виконавців як П'єр Амуайяль, Ерік Фрідман, Рудольф Кулман, Юваль Ярон, Юджин Фодор, Керол Сінделл, Адам Хан-Горський, Роберт Вітте, Елізабет Матескі, Клер Ходжкінс, Юкіко Камеї, Варуян Коїн, Шеррі Клосс, Елейн Скородін, Пол Розенталь, Айк Агус.
Яша Хейфец помер у госпіталі Сідарс-Сінай в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, в грудні 1987 року.
- Дружив з Джорджем Гершвіном, котрий однак не писав музику для скрипки. Хейфец сам писав транскрипції для скрипки творів Гершвіна і виконував їх у супроводі фортепіано.
- Звав відомого віолончеліста Григорія П'ятигорського «шеф» та «бос», той у відповідь звав Хейфеца «адмірал»
- Коли в нього вдома дзвонив телефон, знімаючи трубку ніколи не називав себе по прізвищу, а питав «хало?». Іноді казав у трубку зміненим голосом: «пана Хейфеца нема дома»
- У часи боротьби зі смогом (забрудненням повітря викидними газами від автотранспорту) переробив свій Renault Dauphine в електро-кар.
Міжнародний конкурс скрипалів імені Яші Хейфеца проводиться з 2001 року на батьківщині Хейфеца у Вільнюсі.
- ↑ Хейфец Яша // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116650761 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д https://www.francemusique.fr/personne/jascha-heifetz
- Хейфец // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Офіційний сайт музиканта [Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Биографические сведения
- Биография [Архівовано 27 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Народились 2 лютого
- Народились 1901
- Уродженці Вільнюса
- Померли 10 грудня
- Померли 1987
- Померли в Лос-Анджелесі
- Випускники Санкт-Петербурзької консерваторії
- Науковці Університету Південної Каліфорнії
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Лауреати премії «Ґреммі» за життєві досягнення
- Скрипалі США
- Єврейські музиканти
- Російська еміграція часів революції і громадянської війни
- Музичні педагоги США
- Литовські євреї США