Перейти до вмісту

Дніпровський район (Запоріжжя)

Координати: 47°52′45″ пн. ш. 35°04′08″ сх. д. / 47.8791516° пн. ш. 35.068823° сх. д. / 47.8791516; 35.068823
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ленінський район (Запоріжжя))
Дніпровський район
Райони міста: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський 6. Хортицький 7. Шевченківський
Райони міста: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський 6. Хортицький 7. Шевченківський
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Запоріжжя
Код КАТОТТГ: UA23060070010228148
Утворений: 16 березня 1928 (96 років)
Населення: 134,372 тис. осіб (на 1 січня 2017)
Площа: 49,67 км²
Густота населення: 2805 осіб/км²
Географічні координати: 47°52′45″ пн. ш. 35°04′08″ сх. д. / 47.8791516° пн. ш. 35.068823° сх. д. / 47.8791516; 35.068823
Районна влада
Вебсторінка: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району.
Мапа
Мапа
CMNS: Дніпровський район у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дніпровський район.

Дніпро́вський район (до 2016 року — Ленінський) — адміністративно-територіальна одиниця міста Запоріжжя. Загальна площа району — 49,67 км².

Розташований вздовж правого та частково лівого берегів річки Дніпро. Межує з Вознесенівським районом міста Запоріжжя по залізничній колії та по вул. Героїв Крут; з Заводським районом  міста Запоріжжя — вздовж річки Дніпро та частини 8-го селища вулицею Північне шосе; з Хортицьким районом міста Запоріжжя — вздовж річки Дніпро[1]. Орган управління районом — Дніпровська районна державна адміністрація.

Історія

[ред. | ред. код]
Дніпровська ГЕС

Дніпровський район є першим за часом виникнення адміністративним районом міста Запоріжжя. Вперше цей район було утворено 16 березня 1928 року під назвою Кічкаський (Дніпробудівський) район, який проіснував до 9 вересня 1935 року.

21 січня 1939 року район було утворено вдруге під назвою Ленінський[2][3].

19 лютого 2016 року, в ході декомунізації, район отримав сучасну назву[4]. Ключову роль у розвитку району відіграло будівництво Дніпровської ГЕС у 1927—1932 роках. Після завершення будівництва греблі, внаслідок затоплення місцевості з частини правого берега Дніпра, на початку 1930-х років, утворилося Дніпровське водосховище з мальовничим островом.

Житловий будинок, що формує в'їзд з боку шляхопроводу, архітектори І. Л. Козлінер, Л. Я. Гершович (Соборний проспект, 175)

У 1934 році побудований у верхньому б'єфі Дніпра річковий порт. Вирішення енергетичних проблем у 1920-х роках ХХ століття будівництвом у рекордно стислі терміни Дніпровської ГЕС, на той час найпотужнішої в Європі, надало могутній поштовх для розвитку промислових та культурних об'єктів міста і в цілому Запорізької області та сусідніх областей.

Відповідно з державним Генеральним планом 1932 року поблизу електростанції почалась розбудова лівобережної частини району, так зване «Соцмісто». Забудова здійснювалась в актуальному для першої половини XX століття стилі конструктивізму.

19 листопада 1949 року урочисто відкритий Палац культури Енергетиків. Авторами проєкту є архітектори Купеціо-Орлова та Алфьоров.

Естакада греблі Дніпровської ГЕС

Парки та сквери, приміщення торговельно-промислового призначення, будівлі дитячих садочків, лікарень, установ культури, школи–гіганта (нині — приміщення належить Національному університету «Запорізька політехніка», колишня Запорізькій державній інженерній академії), стадіон «Металург» (нині — «Славутич-Арена») — все це представляло гармонійний ансамбль. Конструктивною функціональністю, силуетами будівництва і архітектурними деталями Соцмісто скликалося з Дніпровською ГЕС. 1937 року на Всесвітній виставці у Парижі цей план будівництва міста отримав нагороду як «Видатне місто — будівельний і архітектурний комплекс» та у 1939 році — премію у Нью-Йорку.

На території району знаходяться національно-історичні пам'ятки, які визнані всесвітньо значущими і мають велике значення у вихованні свідомих патріотів України.

У 1995 році, у зв'язку з адміністративно-територіальними змінами міста, частина території тогочасного Ленінського району відійшла до новоутвореного Хортицького району.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення району станом на 1 січня 2017 року становить 134,372 тисяч осіб, проте має тенденцію до зменшення в останні роки:

Рік 2011[5] 2016[6] 2017[7]
Чисельність, тис. осіб 139,3 135,8 134,372

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Чисельність, осіб Доля
українська 67 995 44,95 %
російська 81 235 53,71 %
інші 2 030 1,34 %
Разом: 151 260 100 %

Основні галузі промисловості

[ред. | ред. код]

Основними видами промислової діяльності в районі є: обробна промисловість, виробництво і розподілення електроенергії, газу та води, машинобудування, будівництво та транспорт.

На території району розташована низка комунальних підприємств: Дніпровська дільниця КП «Зеленбуд», КП «ЕЛУАШ», дільниця КП «Міськсвітло», філія концерну «Міські теплові мережі» Дніпровського району, Правобережний районний відділ електричних мереж Запорізьких міських електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго», дільниця каналізації та водопроводу Дніпровського району КП «Водоканал», річковий порт.

Економіко-визначальні підприємства району, на сучасному етапі, великою мірою зберігають свій виробничий, технічний та інтелектуальний потенціал.

Освіта, наука та медицина

[ред. | ред. код]

У Дніпровському районі розташовані 21 загальноосвітній навчальний заклад комунальної форми власності, 18 дошкільних навчальних закладів та 2 дошкільних відділення при навчально-виховних комплексах.

На території району функціонують два навчально-виховних заклади недержавної форми власності: спеціалізована школа «Хабад Любавич» з поглибленим вивченням івриту та англійської мови, товариство з обмеженою відповідальністю «Ліцей економіки та інформаційних технологій».

У 23 школах Дніпровського району навчаються понад 11,8 тис. школярів, у 18 дошкільних закладах виховуються понад 4,7 тис. малюків.

Дошкільні заклади мають спеціалізовані групи, які спрямовані надавати додаткові послуги, що сприяють всебічному розвитку дітей дошкільного віку. Так, в районі функціонує 7 санаторних груп та 31 спеціалізована група.

Логотип колишньої Запорізької державної інженерної академії

На території району розташовані два вищих навчальних заклади різних рівнів акредитації:

Також функціонують три професійно-технічних навчальних заклади І—ІІ рівня акредитації

  • ВСП «Запорізький гідроенергетичний фаховий коледж ЗНУ»;
  • Державний навчальний заклад «Запорізький професійний будівельний ліцей»;
  • Державний навчальний заклад «Запорізький правобережний професійний ліцей».

Науковий потенціал району представляють: Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України, ПАТ «Український науково-дослідний проєктно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» ПАТ «ВІТ», ПАТ Спеціальне проєктне і конструкторсько-технологічне бюро «Запоріжгідросталь».

У Дніпровському районі працюють дві клінічні лікарні:

  • Комунальний некомерційний заклад «Міська клінічна лікарня № 3»;
  • КНП «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9»;
  • КНП «Дитяча поліклініка № 6»;
  • КНП «Пологовий будинок № 4»;
  • КНП «Міська стоматологічна поліклініка № 3».

Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району сприяє налагодженій роботі лікувально-профілактичних установ.

Культура та мистецтво

[ред. | ред. код]

На території Дніпровського району розташована значна кількість історико-культурних національних пам'яток та пам'ятників, серед основних — пам'ятки доби раннього слов'янства, антів, Київської Русі, пам'ятки XVIII століття.

Це унікальна природна і козацька реліквія — 700-річний Запорозький дуб, поряд з яким здійснено реконструкцію туристичного комплексу. Це і легендарна Дніпровська ГЕС, меморіал «Скорботна мати», де увічнено пам'ять понад 1600 загиблих бійців-визволителів міста Запоріжжя від фашистських загарбників у жовтні 1943 року.

Концертний зал імені Михайла Глінки

На території району розташовані:

  • Запорізька обласна філармонія;
  • Міський палац юнацької та дитячої творчості;
  • Центр дитячої та юнацької творчості Дніпровського району;
  • музичні школи;
  • Палац культури «Металургів» ПАТ «Запоріжсталь», Палац культури ПАТ «ЗАлК», Палац культури ПАТ «Запоріжтрансформатор», Палац культури «Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Працює 10 бібліотек із загальним фондом понад 345,4 тис. книг, обсяг читачів яких складає 38064 особи.

На території району розташований стадіон «Славутич-Арена» (колишній — «Металург»).

Славутич-Арена

З метою організації відпочинку дітей в районі функціонують дитячо-юнацькі клуби, спортивні та дитячі майданчики у парку по вулиці Сергія Синенка, у Осипенківському і Бородінському мікрорайонах.

У серпні 2011 року на території району біля ДК ЗТЗ відкрито новий меморіальний комплекс (встановлена зенітна гармата КС-12 зразка 1941 року), присвячений солдатам 3-ї батареї 16 зенітно-артилерійського полку яка розташовувалась в районі балки Придніпровської.

Для вшанування Дня пам'яті і примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні на вулиці Гребельній розташований меморіал «Скорботна мати».

Парки, сквери, пішохідні зони

[ред. | ред. код]

Для відпочинку в районі існує 13 скверів та 5 парків, зокрема сквер на Запорізькій площі, парки Металургів та Енергетиків, сквери на бульварі Вінтера, вулицях Товариській, вулиці Дмитра Вишневецького, Розенталь, Сергія Синенка тощо.

Парки:
  • Парк Енергетиків (біля греблі ДніпроГЕС, на правому березі)
  • Парк Придніпровський (правий берег) (до 2024 року — парк по вул. Сергія Синенка)[9]
  • Парк імені Гутника-Залужного (Бородинський мікрорайон) (попередня назва — Журналістів)
  • Парк воїнів-інтернаціоналістів (Бородинський мікрорайон)
  • Парк Металлургів (на лівому березі)
  • Парк ім. Чуйкова (Бородинський мікрорайон)
  • Парк на вулиці Дмитра Вишневецького (Бородинський мікрорайон).

18 жовтня 2024 року в парку Металургів відкрита меморіальну інсталяцію «Дерево пам'яті», автор якого є художник-постановник Дмитро Костюминський, який у 2022 році вступив до лав ЗСУ. До створення 9-метрової інсталяції долучились рідні та близькі полеглих героїв. На металевих «гілках» розміщуватимуть трубки замість листя, на кожній з яких вкарбовані імена полеглого захисника чи захисниці із Запорізької області[10].

Сквери:
  • Сквер на площі Запорізькій (лівий берег)
  • Сквер Піонерський (правий берег)
  • Сквер Кільце ЗТЗ на вул. Сернія Синенка, 55 (правий берег)
  • Сквер Півколо на вул. Сергія Синенка, 1 (правий берег)
  • Сквер на вул. Сергія Синенка між будинками № 63 та 63А (правий берег)
  • Сквер присвячений Менонітам на вул. Розенталь (Верхня Хортиця)
Пішохідні зони:
  • Бульвар Бельфорський (район міської лікарні № 9)
  • Бульвар Парковий (лівий берег)
  • Бульвар між вул. Кіяшка та бульваром Вінтера (правий берег).

Житлово-комунальне господарство

[ред. | ред. код]

Житловий фонд району налічує 32 тис. квартир. Це понад 800 будинків та 21 гуртожиток.

Політичне життя

[ред. | ред. код]

Дніпровський район (разом із Заводським районом м. Запоріжжя) належить до територіального виборчого округу № 75 з виборів Народних депутатів України ЦВК, виборчий округ № 75.. У жовтні 2014 року перемогу на виборах до Верховної Ради України здобув висуванець Блоку Петра Порошенка Ігор Артюшенко[11].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Дізнайся про місто: чому мікрорайони міста так називаються. Zp.vgorode.ua. 12 лютого 2020. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 16 березня 2022. (рос.)
  2. ↑ Перейменування Кічкаського (Дніпробудівського) району в Ленінський район. Архів оригіналу за 24 липня 2012. Процитовано 17 вересня 2023.
  3. ↑ Дізнайся про місто більше. Чому таку назву мають мікрорайони. zp.vgorode.ua. 12 лютого 2020.
  4. ↑ Про перейменування Ленінського району в місті Запоріжжі на Дніпровський район. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2016.
  5. ↑ В. П. Головешко (01.05.2011). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск (PDF). Головне управління статистики у Запорізькій області. Архів оригіналу (PDF) за 07.03.2012. Процитовано 23.07.2016.
  6. ↑ В. П. Головешко (23.02.2016). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск (PDF). Головне управління статистики у Запорізькій області.[недоступне посилання з травня 2019]
  7. ↑ Соціально-економічний паспорт Дніпровського району (станом на 01.07.2017). Архів оригіналу за 22.08.2017. Процитовано 07.10.2017.
  8. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. ↑ Рішення міської ради від 14.08.2024 № 56 «Про присвоєння парку по вул.Кремлівській (нині — вул. Сергія Синенка) назви парк «Придніпровський» у місті Запоріжжя». Запорізька міська рада. 20 серпня 2024.
  10. ↑ У Запоріжжі відкрили звукову інсталяцію «Дерево пам'яті». Перший Запорізький. 19 жовтня 2024.
  11. ↑ Артюшенко баллотируется в депутаты от блока Порошенко на округе Кальцева. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дніпровський_район_(Запоріжжя)&oldid=43718810