Соцмісто (Запоріжжя)
Запорізьке соцмісто (інша назва — Шосте селище) — житловий масив, збудований у 1930-ті роки в місті Запоріжжя. Забудова створена у традиціях міжвоєнного модернізму та конструктивізму, наближених до відомої німецької школи Баухауз. У світі спадщина цього періоду охороняється і національними, і міжнародними інституціями.[1] Для жителів міста, як і істориків, архітекторів, цей ансамбль будівель несе значну цінність через його існування, як функціонуючої частини сучасного індустріального міста і згадки періоду та цінностей раннього УРСР.
Як і загалом, конструктивізм як напрям 1920х-30х років[2], побудова Запорізького соцміста була великим експериментом. У конструкціях прослідковується романтизація ідеї соціалізму та свободи духу доби раннього СРСР. Зокрема, в архітектурних роботах присутній експерименталізм художників, що не був притаманним для соцреалізму — стилю що панував після конструктивізму в архітектурі і загалом, мистецтві.
В Соцмісті є потужна модерністська архітектура і є її історія: індустріалізації ціною нашого села, життів наших людей, які вмирали від голодомору. Це такий складний мікс надсучасного мистецтва і кривавого минулого, — екскурсовод із Запоріжжя, Наталія Лобач[3]
Більшість прикладів архітектури напрямку конструктивізму знаходиться у районі, відомому мешканцям Запоріжжя як «Шосте селище». Проте початок забудови соцміста в Запоріжжі пов'язують із забудівлею Будинку культури Металургів та серцем індустріального Запоріжжя — ДніпроГЕС. Саме для працівників ДніпроГес першочергово і зводили комплекси будівель — максимально функціональні райони, де працівники могли б повноцінно діяти функціонувати. Простори, що створювалися для таких робітників втілювали ідеали радянського пролетаріата.
Часто піднімається питання архітектури запорізького соцміста як носія «чужої» культури, адже над проєктом працювали також і московські архітектори, такі як до прикладу брати Весніни, Орлов, Лавров[4].
- Круглий будинок
- Будинок культури Металургів
- Ансамбль чотирьох будинків архітекторки Ольги Яфи. Їх унікальність в оздобленні вірменським туфом — важким фактурним камінням. Конструктивістська архітектура і загальний стиль Соцмістечка не передбачали саме такого оздоблення[5].
Один із будинків архітекторки Ольги Яфи, оздоблений вірменським туфом
19—20 листопада 2017 року в Запоріжжі пройшла міжнародна науково-практична конференція «Універсальність явищ запорізького модернізму і школи Баухаус. Проблеми збереження модерністської спадщини». Конференція проходила у Палаці культури Металургів, який також розташований на території Соцміста[4]. Ця конференція пройшла у рамках проєкту «Bauhaus — Zaporizhzhia», що спрямований на збереження і розвиток пам'яті про український модернізм в архітектурі. Співкоординаторка проєкту — Євгенія Губкіна.
У 2018 році на YouTube-каналі «Громадське ТБ Запоріжжя» вийшов короткий документальний фільм «Соцмісто Запоріжжя. Документальний фільм»[6]. У ньому журналісти, жителі міста ставлять питання цінності споруд для них особисто і для світової спільноти.
- ↑ “Баухаус ‒ Запоріжжя”: як зберегти модерністську спадщину. ART Ukraine. 12 січня 2017. Процитовано 29 квітня 2024.
- ↑ Лоддер, Крістіна (1998). Російський Конструктивізм (English) . New Haven: Yale University Press.
- ↑ "У нас є потужна архітектура та історія". Як запорізька дизайнерка закохує людей в місто. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 4 квітня 2024.
- ↑ а б “Баухаус ‒ Запоріжжя”: як зберегти модерністську спадщину. 01.12.2017.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Архітектура, як ілюстрація життя: екскурсія Запоріжжям з урбаністкою Наталею Лобач (укр.), процитовано 29 квітня 2024
- ↑ Соцмісто Запоріжжя. Документальний фільм.
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
