Перейти до вмісту

Леонардус Лессіус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Леонардус Лессіус
Ім'я при народженнінід. Lenaert Leys
ПсевдоGuilhelmus Singletonus[1] і Wilhelmus Singletonus[1]
Народився1 жовтня 1554[2]
Брехт[d], Антверпен[d], Антверпен, Бельгія[2]
Помер15 січня 1623(1623-01-15)[2] (68 років)
Левен[2]
ПохованняSaint-Michaels' churchd
Країна Брабант
Діяльністьбогослов, католицький священник
Галузьбогослів'я[1]
Alma materПапський Григоріанський університет, Римський університет ла Сапієнца, Лувенський католицький університет і Старий Левенський університет[d]
Знання мовлатина[2][3]
ЗакладUniversities in Leuvend
Конфесіякатолицька церква[2]
БатькоLenaert Leysd
МатиMaria Aerts Derkinderend
Леонардус Лессіус

Леонард Лессіус (нід. Lenaert Leys; 1 жовтня 1554, Брехт — 15 січня 1623, Левен) — фламандський моральний богослов з ордену єзуїтів.[4]

Життя

[ред. | ред. код]

У тринадцять років юний Леонардус виграв стипендію Брехта у Левенському університеті. Цей університет — головне місце, з яким він буде ототожнюватися протягом наступних п'ятдесяти років. У 1567 році він вступив до художнього факультету Ле Порк (Porcus alit doctos), під час випускного усного іспиту отримав титул primus.[5] Він приєднався до єзуїтів у 1572 році, а після богословських студій у Римі під керівництвом Франсіско Суареса та Роберто Белларміно став професором теології Левенського університету .[6] У ранні роки навчання він брав участь у богословських дебатах про напередвизначення, які відбувались у Левені в 1587—1588 роках (проти баянізму). Незважаючи на значні переслідування та цензуру, які посипались на нього у результаті, Лессіус підтримував погляди на свободу волі та напередвизначення, розроблені Луїсом де Моліною, який вважався багатьма теологами того часу занадто консервативним.[7] У 1615 р. Папа Павло V подякував йому особисто за службу католицькій церкві.

Робота

[ред. | ред. код]
Леонардус Лессіус, Про справедливість і право, Антверпен: ex officina Plantiniana, B. Moretus, 1626.

Зараз Лессіус найбільш відомий своїм трактатом De iustitia et iure (Про справедливість і право) (1605), що є коментарем до Secunda secundae Сумми теології Томи Аквінського, яка отримала понад 20 видань лише в XVII столітті.[7] Це, мабуть, перший глибокий моральний богословський підхід до економічних і фінансових питань. Лессіус вирушив до Антверпену, тодішнього світового бізнес-центру, який швидко розширювався, щоб вивчити як функціонують банківська справа та комерція . Його досвід надав ваги його етичним рішенням до моральних справ, що стосуються бізнесу та фінансів. Сучасні історики економіки високо оцінили його за тонкість розуміння ділових питань, пов'язаних із відсотком . Наприклад, Лессіус чітко постулює залежність ціни договору страхування від ризику страхового випадку.[8] Серед іншого, він дав рекомендації щодо нового підходу «справедливої ціни», визнаючи той факт, що те, що було запропоновано Томою Аквінським, більше не було актуальним у XVI столітті.

Його робота «Про провидіння божественного та безсмертя душі, проти атеїстів і політиків», що містить конструктивні аргументи на користь існування Бога, була перекладена англійською мовою в 1631 році під назвою «Роулі, його привид» .[8] :244-5

Починаючи з 1610 р., вже зі слабким здоров'ям, він пристав до написання аскетичних і теологічних книг, які також мали великий успіх.

Гробниця

[ред. | ред. код]

Лессіус похований у церкві Святого Михаїла, історичному єзуїтському костелі в Левені. Його проста гробниця знаходиться в баптистерії, на північ від апсиди. Раніше він був похований у сусідньому єзуїтському колегіумі.

Роботи

[ред. | ред. код]
  • Про справедливість і право (De Iustitia et Iure), Лованія, 1605.[4]
  • De Bono Statu eorum qui vovent. . . , Кельн, 1615.
  • De perfectionibus moribusque divinis, Антверпен, 1620.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б в г д е ж Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ CONOR.Sl
  4. ↑ а б Leonardus Lessius, On Sales, Securities, and Insurance [Архівовано 1 квітня 2018 у Wayback Machine.]. CLP Academic, 2016.
  5. ↑ Chamberlain, S. J., A.M., Cecil H. (1939). Jesuit thinkers of the Renaissance. Milwaukee, Wisconsin: Marquette University Press. с. 133—155.
  6. ↑ Leonardus Lessius, On Sales, Securities, and Insurance [Архівовано 1 квітня 2018 у Wayback Machine.]. CLP Academic, 2016, p.xxvii
  7. ↑ а б Leonardus Lessius, On Sales, Securities, and Insurance [Архівовано 1 квітня 2018 у Wayback Machine.]. CLP Academic, 2016, p.xxviii
  8. ↑ а б Franklin, James (2001). The Science of Conjecture: Evidence and Probability Before Pascal. Baltimore: Johns Hopkins University Press. с. 287—8. ISBN 0-8018-6569-7.

 

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Леонардус_Лессіус