Перейти до вмісту

Леонард Лаудер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Леонард Лаудер
англ. Leonard Lauder
Ім'я при народженніангл. Leonard Alan Lauder
Народився19 березня 1933(1933-03-19) (91 рік) або 1934[1]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[2]
Країна США
Діяльністьбізнесмен, офіцер, колекціонер мистецтва, філантроп
Галузьзібрання творів мистецтваd[3]
Alma materКолумбійська бізнес-школаd, Школа бізнесу Вортона і Колумбійський університет
Знання мованглійська[3]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Magnum opusThe Leonard A. Lauder Cubist Collectiond
БатькоJoseph Lauderd
МатиЕсте Лаудер
Брати, сестриРональд Лаудер
У шлюбі зJudith Glickman Lauderd[4]
ДітиWilliam P. Lauderd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лаудер.

Леонард Алан Лаудер (нар. 19 березня 1933) — американський мільярдер, меценат, колекціонер мистецтва.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Леонард Лаудер — старший син Джозефа та Есті Лаудер та старший брат Рональда Лаудера. Його сім'я — євреї. У липні 1959 року він одружився з Евелін Гауснер[5]. У них народилося двоє синів: Вільям, виконавчий голова компаній Estée Lauder, і Гері, керуючий директор ТОВ "Лаудер Партнерс"[6]. Він випускник Вортонської школи Університету Пенсильванії; також він навчався в Вищій школі бізнесу Колумбійського університету, перш ніж піти на службу лейтенантом у ВМС США. Офіційно приєднався до Estée Lauder в 1958 році, коли йому було 25[7]. Лаудер здобув популярність у 2001 році завдяки створенню індексу губної помади - дискредитованого з тих пір економічного показника, який мав на меті відображати схильність витрачати гроші на предмети розкоші навіть в умовах кризи. Лаудер здобув популярність в 2001 році завдяки створенню індексу губної помади, що став згодом дискредитованим економічним індикатором, покликаним відображати схильність витрачати гроші на предмети розкоші навіть в умовах кризи[8].

Колекція творів мистецтва

[ред. | ред. код]

Лаудер — великий колекціонер творів мистецтва (він почав з листівок в стилі ар-деко, коли йому було шість років), особливу увагу він приділяє роботам майстрів кубізму, таких як Пікассо, Брак, Ґріс і Леже. Він також колекціонує роботи Клімта. Більша частина його збірки походить з найвідоміших колекцій у світі, включаючи колекції Гертруди Стайн, швейцарського банкіра Рауля Ла Роша та британського історика мистецтва Дугласа Купера[9].

Філантропія

[ред. | ред. код]

Лаудер довгий час був головним благодійником Музею американського мистецтва Вітні. Він пожертвував як гроші, так і численні твори мистецтва музею. Його пожертва в розмірі 131 мільйонів доларів в 2008 році є найбільшою в історії музею[10].

Давній прихильник Метрополітен-музею в Нью-Йорку, Лаудер очолив створення дослідницького центру сучасного мистецтва в музеї, який він допоміг підтримати за рахунок пожертв у розмірі 22 мільйони доларів, зроблених разом з піклувальниками музею та іншими благодійниками. У квітні 2013 року він пообіцяв музею свою колекцію з 81 творів кубізму[11][12], що складається з 34 творів Пабло Пікассо, 17 творів Жоржа Брака, 15 творів Фернана Леже і 15 творів Хуана Ґріса; разом вони оцінюються більш ніж в один мільярд доларів[13].

Мемуари

[ред. | ред. код]

Мемуари Лаудера «Компанія, яку я зберігаю: Моє життя в красі» були опубліковані в 2020 році[14].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • 2003 рік — нагорода «Золота тарілка» Американської академії досягнень, вручена членом Ради з нагородження Егудом Бараком[15][16].
  • 2017 — Наукова зала слави Бронкса[17].
  • 2020 — Всесвітня зала слави роздрібної торгівлі[18].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://research.frick.org/directory/detail/1734
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #143098772 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ https://www.nytimes.com/2015/04/30/fashion/beginning-again-the-love-story-of-leonard-lauder-and-judy-glickman.html
  5. ↑ Nemy, Enid (2 лютого 1995). At Work With: Evelyn Lauder; From Pink Lipstick To Pink Ribbons. The New York Times. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 9 квітня 2013.
  6. ↑ Page Not Found. www.elcompanies.com. Архів оригіналу за 27 жовтня 2010.
  7. ↑ Page Not Found. www.elcompanies.com. Архів оригіналу за 27 жовтня 2010.
  8. ↑ Scott, Fiona Sinclair. Our grooming habits are changing. CNN (англ.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 11 травня 2020.
  9. ↑ Vogel, Carol (9 квітня 2013). Cubism, Which Changed Art, Now Changes the Met. The New York Times. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 9 квітня 2013.
  10. ↑ Forbes profile: Leonard Lauder. Forbes. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  11. ↑ The Leonard A. Lauder Cubist Collection, Metropolitan Museum of Art. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
  12. ↑ "A Collector's Personal Perspective, A Met Exhibition Spotlights a Lauder Trove of Cubism" [Архівовано 9 березня 2021 у Wayback Machine.]. The New York Times. October 10, 2014.
  13. ↑ Vogel, Carol (9 квітня 2013). Cubism, Which Changed Art, Now Changes the Met. The New York Times. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 9 квітня 2013.
  14. ↑ "The Company I Keep Book" [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.].
  15. ↑ Golden Plate Awardees. Архів оригіналу за 15 грудня 2016. Процитовано 25 березня 2021.
  16. ↑ The Academy of Achievement brought 220 graduate students from 44 countries to Washington, D.C. for the 42nd annual International Achievement Summit, April 30-May 2, 2003. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 25 березня 2021.
  17. ↑ Leonard Lauder '50 and Ronald Lauder '61, Leaders of Estée Lauder come back to Bronx Science to discuss their achievements. Bronx Science. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
  18. ↑ Estée Lauder Chairman Emeritus Leonard A. Lauder Inducted into the World Retail Hall of Fame. The Beauty Influencers. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 25 березня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Леонард_Лаудер