Перейти до вмісту

Леонард Стоцкел

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Леонард Стоцкел
Народився1510[2][3]
Бардіїв, Округ Бардіїв[3][2]
Помер7 червня 1560(1560-06-07)[1]
Бардіїв, Округ Бардіїв[3][2]
Країна Угорське королівство
Діяльністьписьменник, педагог, драматург, богослов
Alma materВіттенберзький університет Лейкореяd
Конфесіялютеранство

Леонард Стоцкел (нім. Leonard Stöckel, Stöckl або нім. Stöckelius) (1510–1560) — лютеранський мислитель, богослов, письменник, гуманіст і впливовий реформатор в Угорському королівстві.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1510 року в королівському вільному місті Bártfa (Бардіїв), де його батько працював ковалем, а також служив у міській раді. Він почав свої дослідження у своєму рідному місті під керівництвом Валентина Ек (Valentin Eck), вважав себе послідовником ідей Відродження гуманіста Еразма Роттердамського. Згодом він був відправлений до Кошиць, де в цей час викладав Леонард Кокс[4][5]

У 1530 Стоцкел вступив до Університету Віттенберга і став студентом Мартіна Лютера і Філіпа Меланхтона. Під час свого перебування у Віттенберзі, Стоцкел мав тісні зв'язки з кожним з них, і він також працював як приватний репетитор у Лютера (1533–1536). Стоцкел залишався в Саксонії до 1539 року, коли він повернувся до Угорщини і став ректором школи у своєму рідному місті Bártfa.

Стоцкел відразу ж організував шкільну систему в євангельському дусі і в 1540 він ввів нові шкільні закони (Leges Scholae Bartphensis). Його дії скоро підняли школу до рівня німецьких і залучали студентів звідусіль.

Леонард Стоцкел — автор символу віри п'яти східнословацьких міст «Confessio Pentapolitana».

Праці

[ред. | ред. код]
  • Leges scholae Bartphensis (1540)
  • Apologia Ecclesiae Bartphensis (1558)
  • Cittum nempe Cassoviensis, Leutschoviensis, Eperiessiensis, Bartphensis, Cibiniensis (Bártfa, 1560)
  • Annotationes locorum communium doctrinae christianae Philippi Melanchtonis (Basel, 1561)
  • Opus de Antichristo; Formulae tractandarum sacrarum concionum (Bártfa, 1578)
  • Postilla, sive enarrationes erotomaticae Epistolarum et Evangeliorum anniversariorum (Bártfa, 1596)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.biolex.ios-regensburg.de/BioLexViewview.php?ID=1702
  2. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #100412807 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Stöckel Lénárd Életrajza (Hungarian) . A Pallas nagy lexikona. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
  5. ↑ Stoeckel, Leonhard (German) . Kulturportal West-Ost. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • «Stöckel Lénárd Életrajza» (in Hungarian). A Pallas nagy lexikona. Retrieved 16 February 2014.
  • Matuševská L. Leonard Stöckel (1510–1560) / Lúdmila Matuševská. — Bardejov: Okresna knižnica, 1991. — 7 s.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леонард_Стоцкел&oldid=39275707