Собінов Леонід Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Леонід Собінов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собінов Леонід Віталійович
рос. Леони́д Со́бинов
Основна інформація
Дата народження26 травня (7 червня) 1872[1][2]
Місце народженняЯрославль, Російська імперія[3][4][2]
Дата смерті14 жовтня 1934(1934-10-14)[3][1][…] (62 роки)
Місце смертіРига, Латвійська Республіка[6][4]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Роки активностіз 1897[2]
ГромадянствоРосійська імперія, РРФСР і СРСР
Професіїоперний співак, адвокат
ОсвітаЮридичний факультет Московського державного університетуd (1894)[2] і Музично-драматичне училище Московського філармонічного товаристваd (1897)[2]
Співацький голосліричний тенор[d][2]
Інструментивокал[d]
Нагороди
народний артист РРФСР
ДітиBoris Sobinovd
Брати, сестриSergei Volgind
CMNS: Файли у Вікісховищі
Собінов Леонід Віталійович

Леоні́д Віта́лійович Со́бінов (нар. 26 травня (7 червня) 1872(18720607), Ярославль — 14 жовтня 1934, Рига) — російський співак, ліричний тенор. Один з найвидатніших російських тенорів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

З 1897 соліст Великого Театру; співав у трупі М. Садовського (у Москві, 1891) партії: Андрія («Запорожець за Дунаєм») і Петра («Наталка Полтавка»); 1906 концертував в Україні і виступав у Київській Опері (антреприза М. М. Бородая); 1918 — 1919 був головою Всеукраїнського Музичного Комітету та мистецьким керівником Київського оперного театру. В 1919 працював в Київському оперному театрі «Музична драма». На гастролях в Україні (1927—1928) співав свої партії українською мовою: Льоєнґріна (в однойменній опері Р. Ваґнера), Ленського («Євгеній Онєґін» П. Чайковського) та Левка («Майська ніч» М. Римського-Корсакова). З цього приводу Леонід Собінов згадував: «Майже весь сезон проспівав в Україні і співав українською. Уявіть: звучить поетично, красиво і легко».

Леонід Собінов у 1934 році відвідав сина, який жив на еміграції в Латвії (син брав участь у боях проти Червоної армії на боці білогвардійців і тому, звісно, не міг жити в сталінській Московії). По дорозі від сина Л. Собінов помер недалеко від Риги; є підозра, що він був отруєний за наказом Сталіна, оскільки по прибуттю тіла в Москву, розтин тіла не дозвлили провести.

Оригінальний текст (рос.)
«Почти весь сезон пропел на Украине и пел по-украински. Представьте: звучит поэтично, красиво и легко»

[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в г д е Г. Риман Собинов // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1198.
  3. ↑ а б Собинов Леонид Витальевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. ↑ SNAC — 2010.
  6. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #134854195 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. ↑ Українська мова в класичних операх — чи можливе повернення?

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
Гітара Це незавершена стаття про співака.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Собінов_Леонід_Віталійович&oldid=29928492