Леон Дюгі
| Леон Дюгі | |
|---|---|
| фр. Léon Duguit | |
 | |
| Народився | 4 лютого 1859[1][2][…] Лібурн[4] |
| Помер | 18 грудня 1928[4][1][…] (69 років) Бордо[4] |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | правник, викладач університету, philosopher of law |
| Alma mater | Faculté de droit de Bordeauxd |
| Галузь | міжнародні відносини |
| Заклад | Університет Бордо |
| Посада | декан |
| Науковий ступінь | агреже з праваd |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук |
 Леон Дюгі у Вікісховищі | |
Лео́н Дюґі́ (фр. Leon Duguit; 4 лютого 1859, Лібурн — 18 грудня 1928, Бордо) — французький вчений, теоретик права та держави, професор права в університеті в Бордо (1886).
На початку наукової діяльності — прибічник органічної школи, пізніше — один з творців так званого солідаризму, за яким сутність, функції та цілі права та держави ґрунтуються на принципі солідарності всіх членів суспільства. Дюґі висунув тезис про «соціалізацію» основних інститутів права та перш за все власності. Приватна капіталістична власність виступає у нього як «соціальна функція», що слугує суспільству в цілому. На основі цієї концепції Дюґі виробив низку юридично-практичних рекомендацій, які сприяли розвитку монополістичного капіталу та державно-монополістичних тенденцій.
Дюґі заперечував ідею невтручання держави в економічне життя, казав, перегукуючись з кейнсіанством, про перетворення держави в «організацію публічних служб». Як важливий засіб реалізації принципу солідаризму Дюґі висунув ідею синдикалізму, тобто професійно-корпоративного представництва в державній владі всіх прошарків населення. Попре те, сам Дюґі був прибічником демократії, багато з його положень (корпоративізм, заперечення суб'єктивних та інших прав) стали складовою частиною ідеології італійського та німецького фашизму. Цим значною мірою пояснюється падіння авторитету дюґізму після Другої світової війни 1939—1945, однак в цілому Дюґі значно вплинув на розвиток політичної та правової ідеології.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в Дюги Леон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- М. Лендьєл. Дюгі Леон // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.233 ISBN 978-966-611-818-2
- Дюгі [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — С. 316. — ISBN 966-7492-00-8.
.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про французького науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |