Леон Міхал Радзивілл
Леон Міхал Радзивілл | |
---|---|
Leonas Mykolas Radvila | |
Народився | 11 квітня 1722 Несвіж |
Помер | 7 березня 1751 Несвіж |
Підданство | Річ Посполита |
Національність | литвин |
Діяльність | державний діяч |
Титул | граф |
Посада | Стражник польний литовський[1] |
Конфесія | католик |
Рід | Радзивілли |
Батько | Міхал Антоній Радзивілл |
Мати | Марціанна Сесицька |
У шлюбі з | Анна Мицельська |
Діти | 3 сина і 1 донька |
Леон Міхал Радзивілл (лит. Leonas Mykolas Radvila, пол. Leon Michał Radziwiłł, *11 квітня 1722 — †7 березня 1751) — державний діяч Великого князівства Литовського в Речі Посполитій.
Походив з литовського магнатського роду Радзивіллів, представник Шидловецької лінії гілки Несвізько-Олікської. Єдиний син Міхала Антонія Радзивілла, крайчого великого литовського, і Марціанни Сесицької. Народився 1722 році у Несвіжі вже після смерті батька, внаслідок чого дістав прізвище Погребок (Посмертний). Успадкував від батька володіння в Новогрудському воєводстві, також став графом Шидловця. З дитинства був хворобливим.
З огляду на малий вік опинився під опікою родича — великого гетьмана литовського Михайла Казимир Радзивілла та його дружини Урсули-Франциски. За їхнім рішенням у 1744 році одружився з представницею шляхетського роду Мицельських.
У 1750 році призначається стражником польним литовським. Втім у 1751 році помер.
Дружина — Анна, донька Матвія Мицельського, каштеляна каліського і познаньського.
Діти:
- Теофіла Магдалена (1745—д/н), дружина: 1) Станіслава Бжостовського, воєводи інфляндського; 2) барона Германа Ферзена
- Миколай (1746—1795), староста радошківський
- Міхал
- Мацей (1749—1800), каштелян віленський
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 тт. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. — ISBN 985-11-0378-0.
- Macocha idealna: aktywność Anny Luizy z Mycielskich Radziwiłłowej w świetle francuskiej korespondencji dyplomatycznej (1764—1765)
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 325.