Марк Емілій Лепід (тріумвір)
| Марк Емілій Лепід | |
|---|---|
| лат. M.Aemilius M.f.Q.n. Lepidus | |
_replica_in_Pushkin_museum_01_by_shakko.jpg) | |
| Народився | 90 до н. е.[1] Стародавній Рим |
| Помер | 13 до н. е.[1][2][3] Circeiid, Лацій[3] |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій[d][1] і нобілітет[1] |
| Посада | начальник кінноти, давньоримський сенатор[d][4], консул[4], консул, triumvir rei publicae constituendaed, triumvir monetalisd[1] і монетарій[d][1] |
| Рід | Aemilii Lepidid |
| Батько | Марк Емілій Лепід[3][1][1] |
| Мати | Аппулея[1][1] |
| Брати, сестри | Луцій Емілій Лепід Павло[1][1], Луцій Корнелій Сципіон Еміліан Азіатський і Aemilius Regillusd |
| У шлюбі з | Юнія Секундаd[1][1] |
| Діти | Марк Емілій Лепід Молодший[1][1], Quintus Aemilius Lepidusd[1][1] і Aemilia Lepidad |
Марк Емілій Лепід (лат. Marcus Aemilius Lepidus — M · AEMILIVS · M · F · Q · N · LEPIDVS[5]), близько 90 року до н. е. — 12 рік до н. е. — давньоримський патрицій і політик I століття до н. е. Член другого тріумвірату і Великий понтифік.
Марк Емілій Лепід був сином Марка Емілія Лепіда та Апулії, дочки заколотника Апулея Сатурнія. Його батько також брав участь у повстанні проти республіки, в результаті чого і загинув. У 60 році став членом колегії понтифіків. У 58 році до н. е. був призначений монетарієм, у 53 році до н. е. — обраний курульним едилом. У 52 році став інтеррексом після вбивства народного трибуна Клодія. Протягом всього виконання цією посади (5 діб) був в облозі клодіанців.
Лепід був одним з найвірніших прихильників Юлія Цезаря. Він почав свою кар'єру (cursus honorum) у званні претора у 49 до н. е. Відправившись проти прихильників Помпея до Іспанії Цезар доручив Лепідові керування Римом. Останній же провів закон стосовно призначення Цезаря диктатором. У 48-47 роках до н. е. Лепід керував провінцією Близька Іспанія. Після поразки на Сході прихильників Помпея у 46 році до н. е. отримав посаду консула (разом з Цезарем). Був начальником кінноти при диктаторі Цезарі у 46-44 роках до н. е. Коли Цезар був убитий 15 березня 44 до н. е., Лепід увійшов у союз з Марком Антонієм для спільної боротьби за владу. У 44 році до н.е Лепід став великим понтифіком. Того ж року отримав керування провінціями Ближня Іспанія та Нарбонська Галлія. Тут він уклав мирний договір з Секстом Помпеєм, за що отримав від сенату кінну статую та тріумф.
Проте Цезар залишив спадкоємця, Октавіана — свого двоюрідного онука і прийомного сина, амбіції якого були ніяк не менші, а популярність — більша. Утрьох в 43 р. до н. е. у Бононії вони утворили Другий тріумвірат, офіційно названий комісією трьох для упорядковування держави за законом Тіція. Він був утворений на п'ять років, а у 38 р. до н. е. був продовжений ще на п'ять років за Тарентським договором.
Після припинення заворушень на сході та поразки вбивць Цезаря в битві при Філіпах, під час якої Лепід перебував у Римі, він став правити провінціями Іспаніїя і Африка. Лепід зміг залишитися осторонь від частих сварок між двома іншими тріумвірами, Антонієм і Октавіаном. Однак у 36 р. до н.е. він зробив помилку, якої тільки й чекав Октавіан. Лепіда звинуватили в узурпації влади у Сицилії та в спробі заколоту. Він був знятий з усіх посад, крім Великого понтифіка, і відправлений у заслання.
Лепід помер своєю смертю у 13 р. до н. е. Лепід був братом Луція Емілія Лепіда Полюса і батьком Марка Емілія Лепіда молодшого. Його дружина Юнія була сестрою Брута і Юнії Терції, дружини Касія. Після битви при Філіпах, Лепід врятував від страти Юнію Терція і її матір Сервілію.
1. Дружина — Корнелія.
2. Дружина — Юнія.
Діти:
- Марк Емілій Лепід
- Квінт Емілій Лепід.
- Емілія.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б Н. О. Лепид, Марк Эмилий // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIа. — С. 572.
- ↑ а б в г Любкер Ф. Aemilii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 29–31.
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
- ↑ «Marcus Aemilius Lepidus, M(arci) F(ilius) Q(uinti) N(epos), син Marcus, внук Quintus»
- Richard D. Weigel. Lepidus: The Tarnished Triumvir. Routledge, 1992. ISBN 978-0415076807 (англ.)
| I століття до н. е. | 82-79 рік до н. е.: Луцій Корнелій Сулла / Луцій Валерій Флакк · 49 до н. е.: Гай Юлій Цезар / — · 48 до н. е.: Гай Юлій Цезар / Марк Антоній · 47 до н. е.: Гай Юлій Цезар / Марк Антоній · 46 до н. е.: Гай Юлій Цезар / Марк Емілій Лепід · 45 до н. е.: Гай Юлій Цезар / Марк Емілій Лепід · 44 до н. е.: Гай Юлій Цезар / Марк Емілій Лепід, потім Гай Юлій Цезар Октавіан, який не встиг вступити на посаду. Того року посада диктатора була скасована Марком Антонієм |  |
|---|---|---|
порядок розташування — ім'я диктатора / ім'я начальника кінноти; (?) — ім'я диктатора / начальника кінноти або дата цього спірні чи невідомі; (—) — начальника кінноти не було; | ||
| VIII століття до н. е. | 712 рік до н. е.: Нума Марцій |  |
|---|---|---|
| VI століття до н. е. | 509 до н. е.: Гай Папірій | |
| V століття до н. е. | ||
| IV століття до н. е. | 397 до н. е.: Марк Фослій Флакцінатор · 390 до н. е.: Марк Фабій Амбуст · 332-304 до н. е.: Публій Корнелій Калусса · 304-? до н. е.: Луцій Корнелій Сципіон Барбат | |
| III століття до н. е. | 254-243 до н. е.: Тиберій Корунканій · 243-221 до н. е.: Луцій Цецилій Метелл · 221-213 до н. е.: Луцій Корнелій Лентул Кавдін · 213-200 до н. е.: Публій Ліциній Красс Дів | |
| II століття до н. е. | 199-183 до н. е.: Публій Ліциній Красс Дів · 183-180 до н. е.: Гай Сервілій Гемін · 180-152 до н. е.: Марк Емілій Лепід · 152-150 до н. е.: Гай Скрибоній Куріон · 150-141 до н. е.: Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул · 141-132 до н. е.: Публій Корнелій Сципіон Назіка Серапіон · 132-130 до н. е.: Публій Ліциній Красс Муціан · 130-115 до н. е.: Публій Муцій Сцевола · 114-103 до н. е.: Луцій Цецилій Метелл Далматік · 103-100 до н. е.: Гней Доміцій Агенобарб | |
| I століття до н. е. | 99-89 до н. е.: Гней Доміцій Агенобарб · 89-82 до н. е.: Квінт Муцій Сцевола · 81-63 до н. е.: Квінт Цецилій Метелл Пій · 63-44 до н. е.: Гай Юлій Цезар · 44-13 до н. е.: Марк Емілій Лепід · 12 до н. е.: Октавіан Август | |
| I століття до н. е. - IV століття | з 12 до н. е. до 376 року: римські імператори | |
з 642 року по наш час носіями титулу є Римські папи; | ||
