Перейти до вмісту

Луцій Мунацій Планк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Луцій Мунацій Планк
лат. L.Munatius L.f.L.n. Plancus Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився87 до н. е. або 89 до н. е.[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тіволі, Провінція Рим, Лаціо, Королівство Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер15 до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
Гаета, Провінція Латина, Лаціо, Королівство Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовлатина Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникГалльська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадалегат, римський губернатор, префект міста, цензор Стародавнього Риму, давньоримський сенатор[d][2], консул[2], монетарій[d][1] і монетарій[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнялегат Редагувати інформацію у Вікіданих
РідMunatii Plancid Редагувати інформацію у Вікіданих
Батьконевідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Матиневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриЛуцій Плавцій Планк і Munatiad Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиЛуцій Мунацій Планк (консул 13 року) Редагувати інформацію у Вікіданих

Луцій Мунацій Планк (лат. Lucius Munatius Plancus; 87, Тібур — 15 рік до н. е.) — політичний та військовий діяч пізньої Римської республіки та ранньої Римської імперії, консул 42 року до н. е., цензор 22 року до н. е., відомий красномовець.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з роду вершників Мунаціїв. Син Луція Мунація Планка. Кар'єру починав з братами Титом і Гнеєм. Замолоду затоваришував з Марком Цицероном.

У 54 році до н. е. став членом сенату, першим зі свого роду. Вперше відзначився як легат Гая Юлія Цезаря під час Гальської війни. Добре себе проявив у війні із гальським племенем белгів.

Відправляючись на війну із Гнеєм Помпеєм, Цезар у 49 році до н. е. призначив Планка проконсулом Трансальпійської Галії. Тривалий період громадянської війни 49—46 років до н. е. Луцій Мунацій не брав участі у цій війні, забезпечуючи римське володарювання у Галії. У 46-45 роках до н. е. був префектом Риму. Під час каденції разом з колегою Гаєм Кловієм карбував золоті ауреї з іменем Гая Юлія Цезаря.

У 44 році до н. е. знову призначено проконсулом Трансальпійської Галії. У цей період заснував міста Августа Рауріка (сучасне м. Аугст) у 44 році до н. е. (поблизу сучасного Базеля, Швейцарія) та Лугдун у 43 році до н. е. (сучасний Ліон, Франція). Змусив гальського вождя Аттамоса (або Апамоса) карбувати на своїх бронзових монетах ім'я Луція Мунація Планка.

З початком боротьби республіканців з Марком Антонієм, Планк прийняв сторону сенату, підтримував гарні стосунки з Марком Тулієм Цицероном, з яким підтримував тривале листування. Згодом допоміг розбити Марка Антонія у Цизальпійській Галії. У 42 році до н. е. став консулом разом з Марком Емілієм Лепідом.

Втім незабаром підтримав Марка Антонія. Завдяки цьому у 40 році до н. е. стає намісником провінції Азії. У 36 році до н. е. передав цю провінцію Лабієну.

Мавзолей Луція Планка в Гаеті

З 35 до 33 році обіймав посаду проконсула Сирії. На цій посаді допомагав у війні римлян проти Парфії, а також карбував золоті та срібні монети з ім'ям Марка Антонія. У 34 році до н. е. брав участь у вірменському поході. Після цього походу Мунацій разом з Антонієм перебував в Александрії Єгипетській. Незрозуміла політика Антонія змусила переглянути ставлення до того й перейти у 32 році до н. е. на бік Октавіана Августа.

Після перемоги та повернення Октавіана до Риму 16 січня 27 року до н. е. запропонував присвоїти Октавіану титул «Август», що й було прийнято сенатом.

У 22 році став цензором разом з Павлом Еміліїм Лепідом. Під час своєї каденції розпочав спорудження Храму Сатурна у Римі, який було завершено у 20 році до н. е..

Помер у 15 році до н. е. у Гаеті (Кампанія, Італія).

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина (ім'я невідоме)

Діти:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Rudolf Hanslik: Munatius 30). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XVI,1, Stuttgart 1933, Sp. 545—551. (нім.)
  • William Smith, ed., Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology (Londinii: Taylor & Walton, 1844—1849. Vol. 1, 2, 3) vol. 3 p. 382 ff. (англ.)
  1. а б в Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3