Леслі Гор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леслі Гор
Lesley Sue Goldstein
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яLesley Sue Goldstein
Дата народження2 травня 1946(1946-05-02)
Місце народженняСША Бруклін, Нью-Йорк
Дата смерті16 лютого 2015(2015-02-16) (68 років)
Місце смертіМангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Причина смертірак легень
Роки активності1963–2014
ГромадянствоСША США
Професіяспівачка
акторка
активістка
Освітаколедж Сари Лоуренсd і Dwight-Englewood Schoold
Моваанглійська
ЖанрПоп-музика
ПсевдонімиLesley Gore
ЛейблиMercury Records
У шлюбі зLois Sassond
Брати, сестриMichael Gored
CMNS: Файли у Вікісховищі

Леслі Сью Голдштейн (англ. Lesley Sue Goldstein, більш відома як Леслі Гор, 2 травня 1946, Нью-Йорк, США — 16 лютого 2015, Мангеттен, Нью-Йорк, США) — американська співачка, авторка пісень, акторка, феміністка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в Брукліні, Нью-Йорк[1], в родині заможного виробника дитячого одягу Ліо Гора. Свій перший сингл «It's My Party» записала в 1963, у 16 років. У червні того ж року пісня очолила Billboard Hot 100. Сингл розійшовся тиражем понад 1 мільйон примірників, отримавши статус золотого диска, а пізніше був номінований на «Ґреммі».

Пізніше співачка записала багато популярних хітів, серед яких «Judy's Turn to Cry» (US № 5), «She's a Fool» (№ 5), «You Do not Own Me» (№ 2), «That's the Way Boys Are» (№ 12), «Maybe I Know» (№ 14), «The Look of Love» і «Sunshine, Lollipops and Rainbows» (№ 13, також номінант «Ґреммі»). У 1965 році Гор з'явилася в комедії «Дівчата на пляжі», де виконала три своїх пісні — «Leave Me Alone», «It's Gotta Be You» та «I Do not Want to Be a Loser».

1970-ті й 1980-ті для Гор були менш плідними — вона записала всього три пластинки, а також періодично давала концерти й з'являлася на телебаченні.

Починаючи з 2004 року, Гор брала участь у телевізійному шоу суспільного мовника PBS «In the Life», головною темою якого були проблеми ЛГБТ-спільноти[2].

У 2005 році Леслі Гор після тривалої перерви повернулася до активної музичної діяльності й записала альбом «Ever Since» (перший за 30 років), який отримав високі оцінки музичної преси.

В інтерв'ю 2005 року для After Ellen вона зазначила, що є лесбійкою і була в стосунках з дизайнеркою ювелірних прикрас Луї Сассон з 1982 року[2].

Леслі Гор померла 16 лютого 2015 року в медичному центрі Нью-Йоркського університету Лангон в Мангеттені (Нью-Йорк) від раку легень[3].

Дискографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва альбому
1963 I'll Cry If I Want To
Lesley Gore Sings of Mixed-Up Hearts
1964 Boys, Boys, Boys
Girl Talk
1965 My Town, My Guy & Me
The Golden Hits of Lesley Gore
1966 Lesley Gore Sings All About Love
1967 California Nights
1968 Magic Colors
Golden Hits Volume 2
1972 Someplace Else Now
1975 Love Me by Name
1982 The Canvas Can Do Miracles
2005 Ever Since

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Фільм Роль Нотатки
1964 The T.A.M.I Show Себе Документальна стрічка
1965 The Girls on the Beach Себе Виконує «Leave Me Alone» і «It's Gotta Be You»
1965 Ski Party Себе Виконує «Sunshine, Lollipops, and Rainbows»
1968 The Pied Piper of Astroworld Бо Піп Телевізійний фільм
1977 Good Old Days Себе Телевізійний фільм
1985 Good Time Rock 'n' Roll Себе Телевізійний документальний фільм
1986 Deja View Себе
1988 Legendary Ladies of Rock & Roll Себе Television special
1990 Listen Up: The Lives of Quincy Jones Себе Документальна стрічка
1991 Golden Age of Rock 'n' Roll Себе Телевізійний документальний фільм
1992 In the Life Себе Телевізійний документальний фільм
1998 Quincy Jones… The First 50 Years Себе Телевізійний документальний фільм
2000 Hollywood Rocks the Movies: The Early Years (1955—1970) Себе Телевізійний документальний фільм
2003 Rock at Fifty Себе Телевізійний документальний фільм
2008 An Evening with Quincy Jones Себе Телевізійний документальний фільм
2008 Airplay: The Rise and Fall of Rock Radio Себе Документальна стрічка

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Hinckley, David. Lesley Gore, who sang ‘It’s My Party,' dead at 68. nydailynews.com. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
  2. ↑ а б Interview with Lesley Gore. AfterEllen. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
  3. ↑ Stedman, Alex; Stedman, Alex. Lesley Gore, ‘It’s My Party’ Singer-Songwriter, Dies at 68. Variety (англ.). Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леслі_Гор&oldid=42952662