Летючі жаби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Летючі жаби
Летюча жаба чорнолапа
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Підряд: Neobatrachia
Родина: Веслоногі
Рід: Летюча жаба (Rhacophorus)
Kuhl & Van Hasselt, 1822
Синоніми
Leptomantis
Посилання
Вікісховище: Rhacophorus
Віківиди: Rhacophorus
EOL: 13963
ITIS: 208083
NCBI: 27578
Fossilworks: 37477

Летючі жаби[1] (Rhacophorus) — рід земноводних підродини Rhacophorinae з родини Веслоногі.

Загальна довжина представників цього роду коливається від 1,8 до 11 см. У низки видів спостерігається статевий диморфізм. Голова переважно широка або сплощена. Морда витягнута уперед (у різних видів довжина коливається). Характерні великі очі з горизонтальними зіницями. На всіх пальцях розвинені великі дископодібні присоски. Перетинки між пальцями дуже добре виражені, на задніх лапах перетинка доходить до самих присосок, на передніх може доходити як до присосок, так і до середини чи навіть третини пальців.

Забарвлення дуже різноманітне: від дуже яскравого (помаранчевого, яскраво-рудого й зеленого з яскраво-червоними перетинками) до непоказного (жовтувато-коричневого та сіро-зеленого).

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Полюбляють первинні, давні вторинні дощові тропічні ліси на різних висотах. Ці жаби ведуть деревний спосіб життя, часто переміщуючись з гілки на гілку за допомогою стрибків на кшталт парашутиста, під час яких вони активно використовують перетинки кінцівок. Кілька видів роду здатні до справжнього плануванню — долають до 10-12 м. Активні переважно вночі. Живляться різними безхребетними.

Це яйцекладні амфібії. Різні види використовують для розмноження різні типи водойм. Деякі відкладають ікру в швидкоплинних струмках, деякі воліють спокійні стоячі водойми, а багато хто користується невеликими тимчасовими водоймами в розетках листя й дуплах дерев. Види, що розмножуються у калюжах, нерідко використовують заповнені водою ями, вириті дикими свинями і носорогами.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Поширені по всій Південно-Східній Азії (на південному сході до Сулавесі й Філіппін включно), а також в Індії, Японії, Китаї.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кістяківський О. Б. Індо-Малайська біогеографічна область // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Rowley, J. J. L.; Tran, D. T. A.; Hoang, H. D.; Le, D. T. T. (2012). A new species of large flying frog (Rhacophoridae: Rhacophorus) from lowland forests in southern Vietnam. Journal of Herpetology. 46 (4): 480—487. doi:10.1670/11-261.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Шмальгаузен І. І. Походження наземних хребетних. М., 1964.
  • Біологія: Комплексний довідник. /Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитрієв, В. І. Подгорний. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. — 624 с.