Леїн Вольдемар Петрович
Леїн Вольдемар Петрович | |
---|---|
Народився | 7 липня 1920[1] станція Бугриш Казанської залізниці, тепер Удмуртія, Російська Федерація |
Помер | 27 червня 1987 (66 років) Москва, СРСР |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Громадянство | СРСР |
Національність | латиш |
Діяльність | політик |
Alma mater | ДВНЗ ДонНТУ |
Знання мов | російська |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | ЦК КПРС |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Вольдемар Петрович Леїн (7 липня 1920, станція Бугриш Казанської залізниці, тепер Удмуртія, Російська Федерація — 27 червня 1987, місто Москва) — радянський державний діяч, міністр харчової промисловості СРСР, секретар ЦК КП Латвії. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1986 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань.
Народився в родині залізничного майстра. З 1930 року разом із родиною проживав у місті Сталіно (Донецьку).
У 1938—1942 роках — студент електротехнічного факультету Донецького індустріального інституту.
У 1942—1943 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Демобілізований за станом здоров'я.
У 1943—1945 роках — студент Московського технологічного інституту легкої промисловості.
У 1945—1948 роках — начальник виробничо-технічного відділу, головний механік Ризької кондитерської фабрики «Лайма».
У 1948—1949 роках — секретар комітету КП(б) Латвії Ризької кондитерської фабрики «Лайма».
У 1949—1950 роках — інструктор, заступник завідувача відділу Ризького міського комітету КП(б) Латвії.
У 1950—1952 роках — голова виконавчого комітету Красноармійської районної ради депутатів трудящих міста Риги.
У 1952—1956 роках — голова виконавчого комітету Лієпайської міської ради депутатів трудящих Латвійської РСР.
У 1956—1958 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС.
У 1958—1960 роках — начальник Управління промисловості продовольчих товарів Ради народного господарства (раднаргоспу) Латвійського економічного адміністративного району
У 1960—1961 роках — 2-й секретар Ризького міського комітету КП Латвії.
30 березня 1961 — 19 січня 1970 року — секретар ЦК КП Латвії з питань промисловості.
Одночасно 7 грудня 1962 — 1 грудня 1964 року — голова Бюро ЦК КП Латвії із керівництва промисловістю і будівництвом.
15 січня 1970 — 22 листопада 1985 року — міністр харчової промисловості СРСР.
З листопада 1985 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.
Помер 27 червня 1987 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.
- два ордени Леніна
- орден Вітчизняної війни І ст.
- три ордени Трудового Червоного Прапора
- орден Слави ІІІ ст.
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медалі
- ↑ Леин Вольдемар Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Леин Вольдемар Петрович [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Народились 7 липня
- Народились 1920
- Померли 27 червня
- Померли 1987
- Померли в Москві
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Випускники ДонНТУ
- Члени ЦК КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Слави III ступеня
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Депутати Верховної Ради СРСР 6-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 7-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 8-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 9-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 10-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 11-го скликання
- Міністри СРСР