Ле-Колле-де-Дез
Ле-Колле-де-Дез Le Collet-de-Dèze | |
---|---|
Країна | Франція |
Регіон | Окситанія |
Департамент | Лозер |
Округ | Флорак |
Кантон | Сен-Жермен-де-Кальберт |
Код INSEE | 48051 |
Поштові індекси | 48160 |
Координати | 44° пн. ш. 4° сх. д.H G O |
Висота | 260 - 900 м.н.р.м. |
Площа | 26,47 км² |
Населення | 681 (01.01.2021[1]) |
Густота | 25,73 ос./км² |
Розміщення | |
Влада | |
Мер Мандат |
Marc Soustelle 2020-2026 |
Ле-Колле́-де-Дез (фр. Le Collet-de-Dèze) — муніципалітет у Франції, у регіоні Окситанія, департамент Лозер. Населення — 681 особа (01.01.2021)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 530 км на південь від Парижа, 75 км на північ від Монпельє, 50 км на південний схід від Манда.
До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Лангедок-Русійон. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Окситанія[3].
Динаміка населення (Cassini[4] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 300 | 48 | 20 | 48 | 100 | 68 | 16 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 416 | 44 | 28 | 76 | 88 | 128 | 52 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2010 року серед 373 осіб працездатного віку (15—64 років) 237 були активними, 136 — неактивними (показник активності 63,5%, у 1999 році було 63,7%). З 237 активних мешканців працювало 210 осіб (106 чоловіків та 104 жінки), безробітними було 27 (10 чоловіків та 17 жінок). Серед 136 неактивних 20 осіб було учнями чи студентами, 70 — пенсіонерами, 46 були неактивними з інших причин[6].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 286 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 581,5 особи, медіана доходів виносила 15 638 євро на одного особоспоживача[7]
Сен-Приват-де-Валлонг | Ванталон-ан-Севенн | Шамбориго (Гар), Сент-Сесіль-д'Андорж (Гар) |
||
Сен-Мішель-де-Дез | Пн | Сен-Жульєн-де-Пуентс | ||
Зх Ле-Колле-де-Дез Сх | ||||
Пд | ||||
Сен-Мартен-де-Бубо | Брану-ле-Таяд (Гар), Ламелуз (Гар) |
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
- ↑ Données Cassini, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |