Перейти до вмісту

Линник Олексій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олексій Васильович Линник
Народження30 березня 1920(1920-03-30) (104 роки)
Ромни
Смерть24 квітня 2003(2003-04-24) (83 роки)
КраїнаСРСР СРСР
Вид збройних силсухопутні війська
Роки служби1938—
ПартіяКПРС
Звання Генерал-лейтенант
КомандуванняКВІРТУ ППО
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Линник.

Олексій Васильович Линник (30 березня 1920, Ромни) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант, начальник КВІРТУ ППО з 1974 по 1979 рік.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 30 березня 1920 року в місті Ромнах. Українець[1]. В Червоній армії з листопада 1938 року. Призваний Ленінськ-Кузнецьким районним військоммісаріатом міста Новосибірська[1]. Член ВКП(б)[1].

На фронтах німецько-радянської війни з 22 липня 1941 року[1]. Командир кулеметної роти, потім командир батальйону в прожекторній дивізії ППО[2].

Після війни служив на посадах командира полку в Дмитрові, Андреаполі, Ржеві, начальника штабу радіотехнічних військ ППО країни, з 1974 по 1979 рік — начальник Київського радіотехнічного училища[2].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями «За оборону Москви» (1944), «За перемогу над Німеччиною»[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д База даних «Подвиг народу»(рос.)
  2. ↑ а б Безсмертний полк Москва [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)


Воєначальник Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Линник_Олексій_Васильович&oldid=35203604