Липа Олексій Лаврентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олексій Лаврентійович Липа
Народився17 березня 1907(1907-03-17)
Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер19 грудня 1990(1990-12-19) (83 роки)
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьбіолог
Alma materДніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Галузьботаніка
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
ЧленствоУкраїнське ботанічне товариство
Українське товариство охорони природи
Відомий завдяки:науковим дослідженням в галузі ботаніки, дендрології та озеленення

Олексій Лаврентійович Липа (17 березня 1907, м. Єлисаветград — 19 грудня 1990) — український ботанік, фахівець у галузі дендрофлори та озеленення[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в м. Єлисаветграді (нині Кропивницький). Доктор біологічних наук, професор (1953). Закінчив Дніпропетровський університет (1930). Працював в Уманському педагогічному інституті, Інституті ботаніки АН УРСР. З 1948 р. завідував кафедрою вищих рослин Київського університету.

Був членом президії Українського ботанічного товариства, обирався членом президії Українського товариства охорони природи. Наукові дослідження проводив у галузі розробки теоретичних і практичних методів акліматизації рослин. Автор технології ступінчастої акліматизації[2].

Займався питанням охорони ботанічних об'єктів. Член Експертної комісії Мінвузу УРСР, член наукової ради АН УРСР з проблем біосфери та Проблемної ради «Біологічні основи раціонального використання, перетворення та охорони рослинного світу». Незмінний голова секції дендрології і акліматизації УБТ, голова Республіканської секції охорони пам'яток живої природи, член 2-х спеціалізованих вчених рад по захисту дисертація зі спеціальності «Ботаніка»; редакційних колегій і методичних комісій.

Значний внесок він зробив у галузі підготовки кадрів. Липа став засновником школи ботаніки, набрав в неї багато студентів, які потім продовжили його справу. Всього Липою було підготовлено понад 15 кандидатів наук, та 4 доктори наук.[3] Підготував 3 докторів та близько 20 кандидатів наук.

Автор 2-х документальних фільмів «Заповідники і пам'ятки природи України» та «Дендрологічні багатства світу в Радянських субтропіках»[1].

Наукові публікації

[ред. | ред. код]

Автор декількох книг, підручника «Систематика вищих рослин» (1963) та ще понад сотні наукових праць[2]:

  • «Дендрофлора УРСР» (1930)
  • «Дендрологические богатства УССР и их исследование» (1952)
  • Липа А. Л. Софиевка, Уманский государственный заповедник: 1796—1946 гг. — К.: 1948 г.
  • Липа О. Л. Визначні сади і парки України та їх охорона. — К.: вид. КУ, 1960 р. — 176 с[4].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

На честь вченого названо одне із найстаріших дерев на території України — Фісташка Липи.

Література

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б В.А.Баданіна. Липа Олексій Лаврентійович. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18.3.2014.
  2. а б ЛИПА Олексій Лаврентійович (1907, м. Єлисаветград). 4.6.2011. Архів оригіналу за 18.03.2014. Процитовано 18.3.2014.
  3. Історія про те, як Олексій Липа зробив великий вклад в ботаніку - kropyvnytskyi.name (укр.). 10 листопада 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
  4. Липа Олексій Лаврентійович - Твори. Знання про Україну. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18.3.2014.