Перейти до вмісту

Липа Олексій Лаврентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Олексій Лаврентійович Липа
Народився17 березня 1907(1907-03-17) Редагувати інформацію у Вікіданих
Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер19 грудня 1990(1990-12-19) (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьбіолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДніпровський національний університет імені Олеся Гончара Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьботаніка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
ЧленствоУкраїнське ботанічне товариство
Українське товариство охорони природи Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:науковим дослідженням в галузі ботаніки, дендрології та озеленення

Олексій Лаврентійович Липа (17 березня 1907, м. Єлисаветград — 19 грудня 1990) — український ботанік, фахівець у галузі дендрофлори та озеленення[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в м. Єлисаветграді (нині Кропивницький). Доктор біологічних наук, професор (1953). Закінчив Дніпропетровський університет (1930). Працював в Уманському педагогічному інституті, Інституті ботаніки АН УРСР. З 1948 р. завідував кафедрою вищих рослин Київського університету.

Був членом президії Українського ботанічного товариства, обирався членом президії Українського товариства охорони природи. Наукові дослідження проводив у галузі розробки теоретичних і практичних методів акліматизації рослин. Автор технології ступінчастої акліматизації[2].

Займався питанням охорони ботанічних об'єктів. Член Експертної комісії Мінвузу УРСР, член наукової ради АН УРСР з проблем біосфери та Проблемної ради «Біологічні основи раціонального використання, перетворення та охорони рослинного світу». Незмінний голова секції дендрології і акліматизації УБТ, голова Республіканської секції охорони пам'яток живої природи, член 2-х спеціалізованих вчених рад по захисту дисертація зі спеціальності «Ботаніка»; редакційних колегій і методичних комісій.

Значний внесок він зробив у галузі підготовки кадрів. Липа став засновником школи ботаніки, набрав в неї багато студентів, які потім продовжили його справу. Всього Липою було підготовлено понад 15 кандидатів наук, та 4 доктори наук.[3] Підготував 3 докторів та близько 20 кандидатів наук.

Автор 2-х документальних фільмів «Заповідники і пам'ятки природи України» та «Дендрологічні багатства світу в Радянських субтропіках»[1].

Наукові публікації

[ред. | ред. код]

Автор декількох книг, підручника «Систематика вищих рослин» (1963) та ще понад сотні наукових праць[2]:

  • «Дендрофлора УРСР» (1930)
  • «Дендрологические богатства УССР и их исследование» (1952)
  • Липа А. Л. Софиевка, Уманский государственный заповедник: 1796—1946 гг. — К.: 1948 г.
  • Липа О. Л. Визначні сади і парки України та їх охорона. — К.: вид. КУ, 1960 р. — 176 с[4].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

На честь вченого названо одне із найстаріших дерев на території України — Фісташка Липи.

Література

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б В.А.Баданіна. Липа Олексій Лаврентійович. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18.3.2014.
  2. а б ЛИПА Олексій Лаврентійович (1907, м. Єлисаветград). 4.6.2011. Архів оригіналу за 18.03.2014. Процитовано 18.3.2014.
  3. Історія про те, як Олексій Липа зробив великий вклад в ботаніку - kropyvnytskyi.name (укр.). 10 листопада 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
  4. Липа Олексій Лаврентійович - Твори. Знання про Україну. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18.3.2014.