Липов Андрій Юрійович
| Липов Андрій Юрійович | |
|---|---|
| рос. Андрей Юрьевич Липов | |
 | |
 Керівник Роскомнагляду  | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 29 березня 2020 року |
| Президент | Путін Володимир Володимирович |
| Прем'єр-міністр | Мішустін Михайло Володимирович |
| Попередник | Жаров Олександр Олександрович |
| Народився | 23 листопада 1969 (55 років) Москва, СРСР |
| Місце роботи | Федеральна служба з нагляду у сфері зв'язку |
| Країна | СРСР і Росія |
| Alma mater | Московський державний технічний університет радіотехніки, електроніки і автоматики (1992) |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Андрій Юрійович Липов (нар. 23 листопада 1969 року, Москва) — російський державний діяч, керівник Федеральної служби з нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій (Роскомнагляд) з 29 березня 2020 року.
Народився 23 листопада 1969 року в Москві[1].
У 1992 році закінчив факультет кібернетики МІРЕА[1].
Із 1996 року був співвласником і гендиректором московської телекомунікаційної компанії «Онлайн ресурс центр», що займалася наданням доступу в інтернет[1].
Із 2008 року обіймав різні посади в Департаменті державної політики в галузі інформатизації та інформаційних технологій Міністерства зв'язку та масових комунікацій, був заступником начальника відділу програм розвитку, начальником відділу інформаційних технологій, заступником директора департаменту[1].
Із 2010 по 2012 рік — директор Департаменту державної політики в галузі інформатизації та інформаційних технологій Міністерства зв'язку та масових комунікацій[1]. Брав участь у проєктуванні архітектури електронного уряду в РФ і створенні його конструктивних елементів, таких як: СМЕВ, Єдина система ідентифікації та аутентифікації, Портал державних послуг Російської Федерації. У рейтингу розвитку електронного уряду ООН за 2012 рік Росія піднялася на 32 позиції, з 59 на 27 місце.
Департамент домігся заборони для органів влади вимагати від громадян документи, що знаходяться в розпорядженні інших органів влади, з метою забезпечити юридичну значимість результатів надання держпослуг в електронному вигляді і позбавити громадян від збору довідок. Після прийняття Федерального закону "Про організацію надання державних і муніципальних послуг " від 27.07.2010 N 210-ФЗ і зміни адміністративних регламентів до кінця 2011 року на єдиний портал держпослуг були виведені 34 319 послуги, в тому числі 945 федеральних, 11 739 регіональних, 21 608 муніципальних і 27 інших, в електронному вигляді надавалися 511 послуг, з яких 371 — регіональні і 140 — федеральні. Департамент відповідав за виведення послуг на портал.
Із 12 липня 2012 року працював начальником управління президента з розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та інфраструктури зв'язку[1]. Його управління відповідало за розробку проєкту «закон „про суверенний інтернет“ і законопроєкту про обмеження частки іноземців в компаніях, що володіють значущими російськими сайтами, який був внесений до Держдуми в кінці липня 2019 року депутатом Антоном Горелкіним. Також з подачі Липова в кінці 2019 року розпочато розслідування про виведення за кордон близько 470 тисяч дефіцитних IPv4- адрес, раніше підвідомчих державному АНО РосНДІРГМ. У порушеній пізніше кримінальній справі в якості обвинуваченого був притягнутий один із творців російськомовного сегмента інтернету, екс-заступник міністра зв'язку Олексій Солдатов і його партнери[2].
29 березня 2020 року призначений на посаду керівника Роскомнадзора.
На початку червня 2022 року Європейський Союз вніс Липова до списку санкцій як відповідального за придушення вільних ЗМІ в Росії у зв'язку зі вторгненням Росії в Україну. ЄС вважає, що Липов несе відповідальність „за рішення, які призвели до цензури та закриттю незалежних російських ЗМІ“ і за активну підтримку і здійснення дій і політики, які підривають і загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України», а також її стабільності і безпеці[3][4].
8 липня 2022 року внесений до санкційного списку Канади «російських агентів дезінформації» за «сприяння та підтримку неспровокованого та невиправданого вторгнення Росії в Україну»[5][6]
З аналогічних підстав знаходиться під санкціями Швейцарії, Австралії, України та Нової Зеландії[7][8].
Фігурант центру бази «Миротворець».
- ↑ а б в г д е Чем известен Андрей Липов. Коммерсантъ. 29 березня 2020. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ Владислав Новый (12 лютого 2020). Куратор рубильника Рунета: что известно о кандидате на пост главы Роскомнадзора. Forbes.ru. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ Council Decision (CFSP) 2022/883 of 3 June 2022. Official Journal of the European Union. 3 червня 2022. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
- ↑ Евросоюз ввел санкции против Алины Кабаевой и основателя "Яндекса". Радио Свобода (рос.). 3 червня 2022. Архів оригіналу за 14 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
- ↑ Канада расширила санкции против России. Архів оригіналу за 9 липня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
- ↑ Global Affairs Canada (4 лютого 2022). Sanctions – Russian invasion of Ukraine. GAC. Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 4 червня 2023.
- ↑ ЛИПОВ Андрей Юрьевич - биография, досье, активы. Война и санкции (рос.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2022. Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ PEP: Липов Андрей Юрьевич, Роскомнадзор, руководитель. rupep.org (рос.). Архів оригіналу за 2 січня 2023. Процитовано 2 січня 2023.
- Коломыченко М. (31 березня 2020). Православный связист, придумавший суверенный Рунет. Meduza. Архів оригіналу за 8 січня 2022.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |