Лисковський замок

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Лисковський замок; біл. Лыскаўскі замак
	Західний вал замку Західний вал замку
	52°51′31.55″ пн. ш. 24°38′20.36″ сх. д. / 52.8587639° пн. ш. 24.6389889° сх. д.
Країна
Село	Лискова
Тип	замок
Тип будівлі	замок
Стан	рештки валів
	Лисковський замок Лисковський замок (Білорусь)
	Медіафайли у Вікісховищі

Лисковський замок (біл. Лыскаўскі замак) — колишній королівський замок XV–XVIII століть біля села Лискова Пружанського району Брестської області. Руїни замку — пам'ятник оборонної архітектури, охороняється державою.

За програмою «Замки Білорусі» заплановано впорядкування замку та прилеглої території, на цю мету виділено 15 мільйонів рублів.^[1]

Опис

Замок розташований за пів кілометра від урочища Городище, біля дороги на Масевичі. До наших днів збереглися тільки рештки укріплення.

Замок розташований на правому березі річки Мухи (Щиби). Замок квадратний у плані, розміром 68×68 м. По периметру розміщено насипні вали. Західний вал, що зберігся порівняно добре до сьогодні, має ширину 10 м, на вершині — плац шириною близько 2 м. Посередині плацу знаходиться прохід до замку. Зберігся також і південний вал та фрагменти східного. На кутах замку стояли вежі-«круглики» діаметром 8 м (не збереглися).

Навколо замку проходив рів, за яким було зведено наступний вал висотою 1-1,5 м і шириною до 4 м (зберігся зі західного та південного боків). На відстані 90 метрів від замку розмішувався третій дугоподібний вал та рів, що оточували замок з півночі, заходу та півдня. Всередині валу був проїзд, біля якого знаходилось підвищення для вежі. На сході фортеця була оточена заболоченими берегами річки.

Одним з перших хто досліджував замок у XIX столітті був відомий російський археолог Ф. В. Покровський, в 1970-х М. А. Ткачов. Під час розкопок було виявлено культурний пласт товщиною 40 см, у якому знайшли дрібні фрагменти полинової кафлі, кераміку XV–XVII століть, шматки борозняної цегли з глиновою та вапняною обмазкою, інші предмети. Матеріали розкопок знаходяться в інституті історії АН Білорусі.

Історія

У XVI столітті Лискова належала до княжих володінь та входила у Вовковиський повіт Новоградського воєводства. Вважають, що замок в той час міг належати великій княгині литовській і королеві польській Боні Сфорці.^[2]

Замок майже повністю був зруйнований під час Північної війни 1700–1721 років. У XIX столітті фольклорист М. Федоровський записав місцеву легенду, за якою замком володіла пані Беня (Бона). Під час війни між поляками та росіянами палац був зруйнований, а Беня, ледве врятувавшись, прокляла тих, хто воював, і місце, на якому стояв палац, що приніс їй горе. З тої пори, за твердженнями місцевих жителів, ночами на валах палацу було чути крики та плач, а часом і вогонь, який згасав з наближенням людини.

У 1706 році біля замку велися бойові дії, про які також збереглися місцеві перекази, записані Михайлом Федоровським. Після бою, коли місцеві жителі ховали загиблих, двоє з них помітили на трупі одного з жовнірів дорогий перстень і хотіли взяти його. Не зумівши зняти перстень з руки, вони просто відрізали палець. Довгий час після цього у село приходив привид безпалого війна та тривожив людей, доки ті не поклали кістки його пальця у могилу.

За деякими джерелами, саме у Лисковському замку був створений видатна пам'ятка літописання «Хроніка Бихавця».

Література

Археалогія і нумізматыка Беларусі: Энцыклапедыя. Мн.: БелЭн, 1993. — 702 с.: іл. ISBN 5-85700-077-7.
Архітэктура Беларусі: Энцыклапедычны даведнік. — Мінск: Беларус. энцыкл., 1993.— 620 с.: іл. ISBN 5-85700-078-5.
Несцярчук Л. М. Замкі, палацы, паркі Берасцейшчыны Х—ХХ стагоддзяў (гісторыя, стан, перспектывы). — Мн.: БелТА, 2002. — 336 с.
М. А. Ткачёв. 1598. Остатки королевского замка // Свод памятников истории и культуры Белоруссии. Брестская область / Редкол.: С. В. Марцелев (гл. ред.) и др.. — Мн.: БелСЭ, 1990. — 424 с. — 25 000 ас. — ISBN 5-85700-017-3
Терехова В. Кто мы и откуда? // Заря. — 26 марта 1998.
Терехова В. Сказание об исчезнувшем замке // Беларуская думка. — 1998. — № 11. — С. 76—78.
Ткачоў, М. А. Абарончыя збудаванні заходніх зямель Беларусі XIII—XVIII стст. / Рэд. П. А. Раппапорт. Інстытут гісторыі АН БССР. — Мн.: Навука і тэхніка, 1978. — 144 с. — 1050 ас.
Трусаў, А. А. Старонкі мураванай кнігі: манументальная архітэктура эпохі феадалізму і капіталізму. — Мн.: Навука і тэхніка, 1990. — 191 с. — ISBN 5-343-00601-9
Трусаў, А. А. Памятники монументального зодчества Белоруссии XI–XVII вв.: архитектурно-археологический анализ. — Мн.: Навука і тэхніка, 1988. — 160 с. — ISBN 5-343-00312-5
Туристская энциклопедия Беларуси / редкол. Г. П. Пашков [и др.]; под общ. ред. И. И. Пирожника. — Мн., 2007.— 648 с. ISBN 978-985-11-0384-9.
Церахава В. Знікшы замак каралеўскі // Раённыя будні. — 17 студзеня 1996.
Церахава В. Лыскава: праз шэсць стагоддзяў // Раённыя будні. — 20 студзеня — 14 красавіка 1998.

Примітки

↑ [1]^{[недоступне посилання]} Юрий Рубашевский, Антонина Хокимова, Николай Синкевич, Елена Жук Где не ступала нога туриста?
↑ [2] [Архівовано 12 червня 2015 у Wayback Machine.] Валы былога каралеўскага замка

Зовнішні посилання

Зямельныя ўмацаваньні замку [Архівовано 2 травня 2015 у Wayback Machine.] на «Глобусі Білорусі»
Пералік археалягічных помнікаў Пружанскага раёну [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.]

[1] [1]^{[недоступне посилання]} Юрий Рубашевский, Антонина Хокимова, Николай Синкевич, Елена Жук Где не ступала нога туриста?

[radzima-2] [2] [Архівовано 12 червня 2015 у Wayback Machine.] Валы былога каралеўскага замка

[1]

[2]