Лисов Іван Сисойович
Лисов Іван Сисойович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 12 (25) вересня 1916 Юзівка, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 15 квітня 1991 (74 роки) | |||
Донецьк, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна | Російська імперія УНР СРСР | |||
Жанр | жанрове малярство , портрет , пейзаж і натюрморт | |||
Навчання | Одеське художнє училище (1940) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Мучник Леонід Овсійович і Павлюк Микола Артемович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Діти | Лисов Олександр Іванович | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Іван Сисойович Ли́сов (25 вересня 1916, Юзівка — 15 квітня 1991, Донецьк) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України з 1956 року. Батько художника Олександра Лисова.
Народився 12 [25] вересня 1916 року в місті Юзівці (нині Донецьк, Україна). Протягом 1936—1940 років навчався у Одеському художньому училищі, був учнем Леоніда Мучника, Миколи Павлюка.
У Червоній армії з 8 серпня 1941 року. Брав участь у німецько-радянській війні. Служив у стрілецьких підрозділах, мав військові звання лейтенанта, старшого лейтенанта. Нагороджений орденами Олександра Невського (березень 1945)[1], Вітчизняної війни I ступеня (6 листопада 1985)[2].
Мешкав у Донецьку в будинку на бульварі Пушкіна, № 18, квартира № 50. Помер у Донецьку 15 квітня 1991 року.
Працював у галузі станкового живопису. У реалістичному стилі створював пейзажі, портрети, натюрморти. Серед робіт:
- «Відпочинок шахтарів» (1932);
- «Заслужений лікар УРСР П. Контрольський» (1949)
- «Комсомолець-прохідник» (1951);
- «Герой Соціалістичної Праці І. Ященко» (1954);
- «Дружина» (1955);
- «Молоді шахтарі» (1957);
- «Про нашу бригаду» (1960);
- «Прохідник І. Галинка» (1965);
- «Академіки на шахті» (1972);
- «Золоте Підмосков'я» (1972);
- «Заслужений льотчик УРСР М. Головура» (1973);
- «Герой Соціалістичної Праці Іван Стрельченко» (1973);
- «Герой Радянського Союзу, командир партизанського загону Дмитро Медведєв» (1974);
- «Скульптор Микола Баранов» (1979);
- «Кінорежисер Ю. Вишневський» (1979);
- «О. Урекін» (1980).
Брав участь в обласних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1949 року. Персональна виставка відбулася у Донецьку у 1966 році.
Окремі роботи художника зберігаються у Донецькому і Луганському художніх музеях.
Живописний портрет художника у 1985 році написав його син Олександр[3].
- ↑ Лысов Иван Сысоевич / Память народа. (рос.)
- ↑ Лысов Иван Сысоевич / Память народа. Юбилейная картотека. (рос.)
- ↑ Р. Г. Клименко. Лисов Олександр Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- Лисов Іван Сисойович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 263.;
- Р. Г. Клименко. Лисов Іван Сисойович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- Народились 25 вересня
- Народились 1916
- Уродженці Донецька
- Померли 15 квітня
- Померли 1991
- Померли в Донецьку
- Випускники Одеського художнього училища
- Члени Національної спілки художників України
- Кавалери ордена Олександра Невського
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Радянські офіцери Другої світової війни
- Українські живописці
- Радянські художники
- Українські портретисти
- Радянські художники-портретисти
- Українські пейзажисти
- Радянські художники-пейзажисти
- Українські натюрмортисти
- Радянські натюрмортисти
- Художники-реалісти
- Художники Донецька