Перейти до вмісту

Литвин Володимир Михайлович (географ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Литвин Володимир Михайлович
Народився10 лютого 1932(1932-02-10)
Помер29 листопада 2001(2001-11-29) (69 років)
КраїнаСРСР СРСРРосія Росія
Діяльністьгеограф
Галузьокеанографія
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор географічних наук

Володи́мир Миха́йлович Литви́н (10 лютого 1932 року — 29 листопада 2001 року) — радянський російський географ, морський геоморфолог, полярник, океанограф[1][2]. Доктор географічних наук, професор, член-кореспондент Російської академії природознавства (1995)[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Володимир Михайлович народився 10 лютого 1932 року. 1955 року закінчив географічний факультет Московського державного університету[2]. Вся наукова та педагогічна діяльність Володимира Михайловича пов'язана з вивченням океану[3]. У 1955—1966 роках працював в Полярному НДІ рибного господарства і океанографії в Мурманську, спочатку молодшим науковим співробітником, пізніше завідувачем лабораторією геології моря[3][2]. З 1966 по 1986 рік працював в Атлантичному відділенні Інституту океанології АН СРСР в Калінінграді, спочатку старшим науковим співробітником, від 1980 року завідувачем лабораторією геоморфології і тектоніки Атлантичного океану[1][3][2].

Литвин виступав з доповідями на багатьох міжнародних, всесоюзних і регіональних конференціях:

В останні роки життя, з 1987 по 2001 рік, працював професором кафедри ботаніки та екології Калінінградського державного університету. Вів ряд загальних і спеціальних навчальних курсів, опублікував навчальні посібники з фізичної географії, геології, геоморфології та ресурсів океану, морського ландшафтознавства[3][2].

Вів не тільки активну науково-організаційну, але й виконував громадську роботу: був головою президії Калінінградського відділу Російського географічного товариства, головою президії облради Всеросійського товариства охорони природи, членом спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій, членом редколегії Атласу «Світовий океан», що розроблявся в ЦКП ВМФ[3]. Був головою і членом оргкомітетів декількох міжнародних і російських конференцій[2].

Наукові праці

[ред. | ред. код]
Поштова марка СРСР присвячена апаратам «Пайсіс»

Основні напрямки наукової діяльності — фізична географія, геологія, геоморфологія, ландшафтознавство, екологія та картографія Світового океану. Брав участь у багатьох експедиціях до усіх океанів планети, досліджував географію і геологію, займався вивченням та картографуванням дна Балтійського, Баренцового, Норвезького, Карибського, Середземного і Червоного морів[3]. Проводив дослідження в радянсько-канадських підводних апаратах «Пайсіс» (лат. Pisces)[2]. Розробив морфоструктурний напрямок вивчення дна океану, що полягає у виявленні зв'язків між рельєфом, структурою земної кори і геофізичними полями, встановлення ролі тектонічних рухів, вулканізму, розломів і накопичення осаду в формуванні океанічного дна[3]. Брав участь як науковий керівник і співавтор у складанні ряду батиметричних, геоморфологічних і тектонічних карт (атласів) океану і окремих морів[3]. Запропонував розробку нового напрямку у вивченні розчленованості та морфометричних характеристик дна океану за допомогою комп'ютерних обчислень. Займався розробкою напрямку морського ландшафтознавства і ландшафтно-екологічних досліджень[2].

Литвин В. М. автор 264 наукових робіт, у тому числі 16 монографій, 4 атласів, 9 багатоаркушних карт, 5 навчальних посібників[3][2]. Основні праці:

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

На честь Володимира Михайлович названа гора Литвина на дні Гренландського моря Атлантичного океану на захід від Шпіцбергену (77° 42' пн. ш., 6° 43' сх. д.), що була досліджена науковим судном «Академік Микола Страхов» Інституту океанології РАН[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Алехина Г. Н. и др., 2016.
  2. а б в г д е ж и к л м н п ЭИУ.
  3. а б в г д е ж и к л м Краснов и Баринова.
  4. Рецензии на книгу «Острова» : [рос.]. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]