Литвин Тарас Андрійович
Литвин Тарас Андрійович (5 вересня 1991, м. Львів, Україна — 29 листопада 2023, с. Роботине, Запорізька область, Україна) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
| Тарас Литвин Литвин Тарас Андрійович | |
|---|---|
 Солдат | |
| помічник-стрілець гранатометника | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 5 вересня 1991 м. Львів,Львівська область, Україна |
| Смерть | 29 листопада 2023 (32 роки) с. Роботине,Запорізька область, Україна |
| Псевдо | "Ніжний" |
| Військова служба | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська |
| Формування | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна |
Тарас навчався у Львівській школі №63 з 1999 до 2003 року, а згодом продовжив навчання в Миклашівському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітній навчальний заклад І-III ступенів — дошкільний навчальний заклад», який закінчив у 2009 році.
У 2009–2010 роках здобув професійну освіту у приватному закладі «Молодіжний навчальний центр імені святого Івана Боско» за спеціальністю «Секретар, оператор комп'ютерного набору».
Тарас був активною, відкритою та доброзичливою людиною. Захоплювався їздою на велосипеді, подорожами, музикою та дуже любив тварин. У нього було двоє улюбленців — собака та кіт. Завжди готовий допомогти іншим, він мав репутацію щирого і чесного товариша. [1][2]
Певний час Тарас проживав і працював за кордоном, але після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну повернувся на Батьківщину, щоб бути поруч із рідними.
8 серпня 2023 року Тарас був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 117-й окремій важкій механізованій бригаді на посаді помічника-стрільця гранатометника. Брав участь у бойових діях, захищаючи Україну від російської агресії.
29 листопада 2023 року, під час виконання бойового завдання, Тарас загинув унаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Роботине, Запорізька область.[3]
Поховання героя вдалося організувати майже за рік. 23 вересня 2024 року відбулося прощання у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла м. Львова. Після чого його було поховано в селі Миклашів, Львівської області[4]. У Тараса Литвина залишилися батьки, сестра, племінниця та кохана дівчина. Він залишив по собі світлу пам'ять як добру, чесну і товариську людину. Його самовідданість і готовність боронити рідну землю є прикладом мужності та патріотизму.
- ↑ Завтра Львів попрощається із трьома загиблими захисниками України — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (укр.). 22 вересня 2024. Процитовано 24 грудня 2024.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 24 грудня 2024.
- ↑ Шановний Пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ 117-ї ОМБр ЛИТВИНУ ТАРАСУ АНДРІЙОВИЧУ Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 24 грудня 2024.
- ↑ Олег Дяволюк, Тарас Литвин та Олексій Корнієнко. Завтра у Львові день смутку. DailyLviv.com (укр.). 20 грудня 2024. Процитовано 24 грудня 2024.