Перейти до вмісту

Литвин Фелія Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Литвин Фелія Василівна
фр. Felia Litvinne Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'ярос. Франсуаза Васильевна Шютц Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження29 серпня 1863(1863-08-29)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняСанкт-Петербург, Російська імперія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті12 жовтня 1936(1936-10-12)[3][4][2] (73 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіПариж[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертіхвороба Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПер-Лашез[5] і Grave of Schutz-Litvinned Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Франція
 Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїоперна співачка Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніКошиць Ніна Павлівна Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голоссопрано Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиFonotipia Records Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Литвин.

Франсуаза-Жанна Шютц, у шлюбі Фелія Василівна Литвин, сценічне ім'я Фелія (Фелі, рос. Фекла, Фанні) Литвин (фр. Félia Litvinne, 31 серпня (12 вересня) 1860(18600912)[уточнити], Санкт-Петербург — 12 жовтня 1936, Париж) — французька співачка та викладачка.

Її предками були зрусифіковані німці і канадські французи. Музики і співу навчалася у кращих педагогів Італії.

З 15 років жила в Парижі, де протягом 3 років брала уроки співу у Барт-Бандералі, потім у Поліни Віардо (поч. 1880-х). У 16 років вперше виступила в паризькому залі «Плейель», де виконала арію Леонори («Трубадур»). Пізніше співала в Бордо, Женеві, Нью-Йорку (театр «Метрополітен-опера»). У сезоні 1886—1887 рр. виступала в Брюссельському театрі «Ла Монне».

У 1888 р співала в Римі і Венеції, виступала на сцені паризького театру «Гран-Опера». Потім була запрошена в Неаполь (театр «Сан-Карло») і Мілан (1890, театр «Ла Скала»). У жовтні того ж року дебютувала в московському Великому театрі, потім співала в петербурзькому Маріїнському театрі, отримала запрошення в одеську Італійську оперу.

У 1915 р відбувся останній виступ співачки на оперній сцені (Монте-Карло, «Аїда», разом з Енріко Карузо).

У 1917 р вийшла на сцену паризького театру «Гранд-Опера» в поставленій нею опері «Юдита» А. де Паліньяк.

Викладала в консерваторії у Фонтенбло (професор). Нагороджена французьким орденом Почесного легіону (1927). Записала на грамплатівки 39 творів в Парижі і Петербурзі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  2. ↑ а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 511. — ISBN 978-2-914611-48-0

Література

[ред. | ред. код]
  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.84
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Литвин_Фелія_Василівна&oldid=41989343