Личинкоїд острівний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Личинкоїд острівний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Личинкоїдові (Campephagidae)
Рід: Довгохвостий личинкоїд (Pericrocotus)
Вид: Личинкоїд острівний
Pericrocotus tegimae
Stejneger, 1887
Посилання
Вікісховище: Pericrocotus tegimae
Віківиди: Pericrocotus tegimae
ITIS: 561925
МСОП: 22706738
NCBI: 424831

Личинкоїд острівний[2] (Pericrocotus tegimae) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae)[3]. Ендемік Японії. Раніше вважався підвидом сірого личинкоїда[4].

Довжина птаха становить 18-21 см, враховуючи довгий хвіст. Голова і верхня частина тіла темно-сірі, лоб білий, на крилах білі плями. Від дзьоба до очей ідуть чорні смуги. Нижня частина тіла і бічні сторони шиї білі, груди сіруваті. Дзьоб відносно короткий, чорний, на кінці гачкуватий, очі чорні.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Острівні личинкоїди раніше були ендеміками островів Рюкю, однак у 1970-х роках вони заселили також південь Кюсю, а з 2010-тих років вони спостерігаються на всьому Кюсю, а також на Сікоку і на заході Хонсю. Науковці припускають, що розширення ареалу острівного личинкоїда трапилось внаслідок зниження чисельності спорідненого сірого личинкоїда.

Острівні личинкоїди живуть в хвойних і мішаних вічнозелених лісах, на кедрових плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 1700 м над рівнем моря. Починають гнізитися в березні, гніздо розміщується на висоті до 11,5 м над землею. Острівні личинкоїди ведуть переважно осілий спосіб життя.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Pericrocotus tegimae. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.
  2. Pericrocotus tegimae у базі Avibase.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, Mottled Berryhunter, ioras, cuckooshrikes. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 22 квітня 2022.
  4. del Hoyo, J; Kirwan, G. M. (2019). del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi; Christie, David A; de Juana, Eduardo (ред.). Ryukyu Minivet (Pericrocotus tegimae). Handbook of the Birds of the World Alive. Barcelona: Lynx Edicions. Процитовано 11 лютого 2019.