Лобов Дмитро Олексійович

Лобов Дмитро Олексійович
Лобов Дмитро Олексійович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	16 лютого 1992; Охрімівка
Смерть	29 серпня 2014 (22 роки); Новокатеринівка
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лобов.

Дмитро́ Олексі́йович Ло́бов (16 лютого 1992(19920216) — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1992 року в селі Охрімівка (Якимівський район, Запорізька область). 1999 року родина Лобових переїхала до села Шелюги. Мама Людмила Юріївна — фельдшер Шелюгівської амбулаторії — виховала Дмитра та трьох сестер — Анастасію, Марію і Тетяну. 2009 року закінчив Шелюгівську ЗОШ. Пройшов строкову службу протягом 2010—2011 років у Київському окремому полку Президента України, стрілець та радіотелеграфіст. Після служби повернувся додому, допомагав у вихованні сестер, працював охоронцем на підприємстві «Агроеталон».

У квітні 2014 року мобілізований, старший кулеметник, 93-тя окрема механізована бригада.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення «зеленим коридором» на півночі села Новокатеринівка — з боку хутора Горбатенко — у БМП-2, яке виходило спільно з танками та бойовими машинами 17-ї окремої танкової бригади.

10 вересня 2014-го рештки Дмитра були виявлені пошуковою групою Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») й привезені у Запоріжжя.

Упізнаний за тестами ДНК. Похований у селі Шелюги, Якимівський район.

Без Дмитра лишились мама і сестри.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

9 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]
орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» 3-го ступеня (посмертно)
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 7, місце 32
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]

Примітки

↑ Указ Президента України від 15 січня 2016 року № 6/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела

Лобов Дмитро Олексійович [Архівовано 22 травня 2017 у Wayback Machine.]
Небесна Гвардія

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 15 січня 2016 року № 6/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

[1]

[2]