Логановський Мечислав Антонович
| Логановський Мечислав Антонович | |
|---|---|
| Логановський Мечислав Антонович | |
 | |
| Народився | 1895 Кельці, Королівство Польське, Російська імперія |
| Помер | 29 липня 1938 Розстрільний полігон «Комунарка» ·Репресований |
| Громадянство |  Російська імперія→ СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | Дипломат, Розвідник |
| Посада | Посол України в Польщі |
| Термін | 1921 |
| Попередник | Хургін Ісай Якович |
| Наступник | Шумський Олександр Якович |
| Партія | Польська соціалістична партія |
Мечислав Антонович Логановський (1895, Кельці, Королівство Польське, Російська імперія — 1938) — революціонер, розвідник, перший офіційний дипломатичний представник УСРР в Польщі.
Жертва Сталінського терору.
Народився в 1895 році в Кельцях (нині у складі Польщі.
У 1919 закінчив Перші Московські курси червоних командирів.
З 1914 — член Польської соціалістичної партії, входив до складу її московського комітету.
У листопаді 1917 брав участь у революційних подіях у Москві.
З 1918 — член РКП(б).
З травня 1920 — начальник і воєнком Реєстраційного відділу штабу 15-ї армії А. Корка в складі Західного фронту під командуванням Михайла Тухачевського. Брав участь у польсько-радянській війні 1920. З серпня — комендант і воєнком Білостоцького округу. Співпрацював з Тимчасовим революційним комітетом Польщі, займався організацією артилерії Польської Червоної армії.
У лютому 1921 став уповноваженим іноземного відділу ВНК.
З квітня 1921 року — повноважний представник УСРР у Польщі.
У 1921 також делегат РСФРР з репатріації, 2-й секретар повноважного представництва СРСР і водночас керівник об'єднаної резидентури ВЧК/ДПУ РСФРР та військової розвідки у Варшаві. Згідно з деякими джерелами, був особисто причетним до організації кількох терористичних актів у Варшаві.
З вересня 1923 — 1-й секретар представництва СРСР в Австрії.
З листопада 1925 — член колегії та зав. відділу країн Балтії і Польщі (до 1926) і політичного відділу (1926—1927) наркомату закордонних справ СРСР. М. Василенко у своїх щоденниках згадує його як активного учасника переговорів 1926 між СРСР (представниками Росії, України і Білорусі) та Литвою з приводу визначення долі комплексу архівних документів Литовської метрики.
1927—1931 — на дипломатичній роботі у Фінляндії (березень-квітень 1927) в Ірані, 1931—34 — у центральному апараті наркомату закордонних справ СРСР. Згодом — заступник наркома зовнішньої торгівлі СРСР і з 1937 — заступник наркома харчової промисловості СРСР.
У травні 1937 заарештований на підставі сфальсифікованого звинувачення в належності до контрреволюційної «Польської військової організації». За вироком Військової колегії Верховного суду СРСР від 29 липня 1938 страчений. Реабілітований 12 грудня 1956.
- І. Б. Усенко. Логановський Мечислав Антонович [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 254. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- І. Б. Усенко. Логановський Мечислав Антонович [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Беседовский Г. На путях к термидору. М., 1997; Лурье В. М., Кочик В. Я. ГРУ: Дела и люди. СПб., 2002; Василенко М. П. Вибрані твори, т. 3: Спогади, щоденники, листування. К., 2008.
- Логановський Мечислав Антонович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.268-269
- Інститут історії України НАН України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
