Перейти до вмісту

Логвиненко Олег Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Логвиненко Олег Павлович
 Солдат
Загальна інформація
Народження3 грудня 1972(1972-12-03)
Дзвінкове
Смерть19 квітня 2016(2016-04-19) (43 роки)
Зайцеве
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Па́влович Логвине́нко (3 грудня 1972(19721203) — 19 квітня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1972 року в селі Дзвінкове (Васильківський район, Київська область) у багатодітній родині. 1988 року закінчив 8 класів середньої школи села Дзвінкове.

Мобілізований добровольцем навесні 2015 року до лав Збройних Сил України; солдат, номер обслуги, 43-й окремий мотопіхотний батальйон. З чотирьох братів у родині три пішли на фронт добровольцями.

19 квітня 2016 року загинув уночі під час артилерійського обстрілу поблизу смт Зайцеве: 122-мм снаряд влучив у бліндаж, троє бійців загинули (двоє на місці — Леонід Козирєв та Анатолій Матвєєв, третьому відірвало ноги та посікло все тіло осколками, він загинув від втрати крові — Олег Логвиненко), ще 3 зазнали поранень.

23 квітня 2016-го похований у селі Дзвінкове.

Без Олега лишилися мама, важкохворий батько, троє братів й сестра, дружина і двоє дітей.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • указом Президента України № 310/2016 від 23 липня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 26 травня 2016 рокув Дзвінківській відкритто меморіальну дошку Олегу Логвиненку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 23 липня року № 310/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]