Логвинов Георгій Павлович
Зовнішній вигляд
Логвинов Георгій Павлович | |
---|---|
Народився | 12 лютого 1963 (61 рік) Запоріжжя, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | скульптор |
Батько | Логвинов Павло Федорович |
Георгій Павлович Ло́гвинов (нар. 12 лютого 1963, Запоріжжя) — український скульптор.
Народився 12 лютого 1963 року в місті Запоріжжі (нині Україна). Син скульптора Павла Логвинова. Протягом 1978—1980 років навчався у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури. У 1986—1988 роках стажувався в майстерні Миколи Срібнюка.
Працює у галузях станкової та монументальної скульптури, автор скульптурних композицій, погрудь, пам'ятників. У своїх роботах використовує мармур, граніт, мідь. Серед робіт:
- станкові роботи
- композиція «Спадкоємність» (1990; у співавторстві з Павлом Логвиновим);
- погруддя матері (2002);
- пам'ятники
- полеглим під час Другої світової війни у місті Орджонікідзе (1995, у співавторстві);
- Тарасові Шевченкові у Царичанці (2001, мідь, граніт, залізобетон; у співавторстві з Павлом Логвиновим)[1];
- Тарасові Шевченкові в Енергодарі (2004, у співавторстві з Павлом Логвиновим)[2].
Бере участь в обласних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1980-х років.
- С. В. Латанський. Логвинов Георгій Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.