Лодзинське воєводство (1919—1939)
| Лодзинське воєводство | |||
|---|---|---|---|
|
пол. Województwo łódzkie | |||
| |||
| Місто | Лодзь | ||
| Найбільше місто | Лодзь | ||
| Країна | .svg){kind=small} Польська Республіка
| ||
| Повіти | 15 | ||
| Офіційна мова | польська | ||
| Населення | |||
| - повне | 2 650 100 жителів (1931) | ||
| - густота | 130 жителів/км² | ||
| Площа | |||
| - повна | 20 446 км² | ||
| Дата заснування | 14 серпня 1919 / 15 лютого 1920 | ||
| Дата ліквідації | 1939 | ||
| Воєвода | останній — Генрик Юзевський | ||
| |||
| Лодзинське воєводство на карті Другої Речі Посполитої | |||
.png)
| |||
| Мапа адміністративного поділу воєводства | |||
| |||
Лодзинське воєводство (пол. województwo łódzkie) — історична адміністративно-територіальна одиниця Польської Республіки, що існувала до вторгнення нацистів у Польщу 1939 року.
Населення воєводства 1921 року становило 2 252 769 осіб[1].
Поділ населення за національністю[1]:
Поділ населення за віросповіданням[1]:
- римо-католицьке — 1 734 117 (77 %)
- юдейське — 326 973 (14,5 %)
- євангелістське — 171 169 (7,6 %)
- менонітське — 12 024 (0,53 %)
Адміністративно-територіальний устрій Польщі (1918—1939) | ||
|---|---|---|
| Міське воєводство |  | |
| Воєводства | Білостоцьке • Варшавське • Віленське • Волинське • Келецьке • Краківське • Львівське • Лодзинське • Люблінське • Новогрудське • Познанське • Поліське • Поморське • Станіславське • Сілезьке автономне • Тарнопільське | |
| Адміністративні округи | Волинський (1920-21) • Новогрудський (1920-21) • Тешинська Сілезія (1920) • Земля Віленська (1920-26) • Поліський (1920-21) | |
| Проєктоване воєводство | ||