Сілезьке воєводство (1920—1939)
| Сілезьке воєводство | |||
|---|---|---|---|
|
пол. Województwo śląskie | |||
| |||
| Адм. центр | Катовиці | ||
| Країна | .svg){kind=small} Республіка Польща
| ||
| Регіон | Польська Республіка | ||
| Офіційна мова | польська | ||
| Населення | |||
| - повне | |||
| Площа | |||
| - повна | 5122 км² | ||
| Дата заснування | 15 липня 1920 | ||
| Дата ліквідації | 3 вересня 1939 | ||
| |||
| |||
| |||
.png)
Сілезьке Воєводство[1] (пол. Województwo Śląskie, нім. Woiwodschaft Schlesien) було автономним утворенням Польщі, створеним у результаті народного плебісциту в 1921, Женевських конвенцій, трьох Сілезьких повстань і розділення Верхньої Сілезії між Польською республікою, Німецькою державою і Чехословацькою республікою. Статус воєводства обумовлений 15 липня 1920 актом Сейм. Акт насильницького скасування відбувся 6 травня 1945 правлячими комуністами.
Автономне Сілезьке Воєводство було найбагатшою і вельми розвинутою серед усіх провінцій міжвоєнної Польщі. Причина його заможності — багаті поклади вугілля, що приводило до будівництва численних вугільних шахт і металургійних заводів. Воєводство було важливим у справі польського виробництва озброєння. Проте розташування воєводства прямо на кордоні з Німеччиною робило його уразливим. Так, у середині-1930-х Польський уряд вирішував перемістити деякі сектори важкої промисловості у центр держави, створюючи Центральний Індустріальний Регіон (Польща). Маючи надзвичайно ефективне сільське господарство, Автономне Сілезьке Воєводство також було головним виробником продовольства, попри його малі розміри.
За переписом 1931, 92,3 % населення назвали польську своєю рідною мовою, що робить її найуживанішою «мовою» всього воєводства, водночас у Сілезькому воєводстві був найбільший відсоток поляків та польськомовних людей з усієї країни, німців — 7 % і євреїв — лише 0,5 %, що було найнижчим відсотком в усій країні. Поляки жили переважно в селах (95,6 % сільського населення), тоді як німці віддали перевагу містам (12,9 % населення міст Автономного Сілезького Воєводства було німецьким. Поляки, навпаки, становили близько 85 % міського населення воєводства, а решта 2 % складали інші меншини, переважно євреї.).
Щільність населення (299 осіб/1 км²) була найвищою в країні (для порівняння: у Поліському воєводстві щільність становила лише 31 особу/1 км²). 1 січня 1937 засадженність лісом становила 27,9 % області (з національною середньою величиною 22,2 %). Щільність залізниці була найвищою в країні (18,5 км/100 км², для порівняння: у Поліському воєводстві було лише 3,1 км/100 км²) У 1931 неписьменність становила лише 1,5 % населення (з національною середньою величиною 23,1 %, у Поліському воєводстві — 48,4 %)
- Перше сілезьке повстання: 16 серпня — 26 серпня 1919
- Друге сілезьке повстання: 19 серпня — 25 серпня 1920
- Третє сілезьке повстання: 2 травня — 5 липня 1921
- Верхньосілезький плебісцит
Регіон мав широку автономію, у тому числі наявність власного Сілезького парламенту і власної скарбниці (пол. Skarb Śląski).
- «Mały rocznik statystyczny» nakładem Głównego Urzędu Statystycznego — 1939, (Concise Statistical Year-Book of Poland, Warsaw 1939).
- ↑ Ustawa z dnia 18 października 1921 r. zmieniająca art. 36 Ustawy Konstytucyjnej z dnia 15 lipca 1920 r. (Dziennik Urzędowy 1921, nr 85, poz. 608 [Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.])
Адміністративно-територіальний устрій Польщі (1918—1939) | ||
|---|---|---|
| Міське воєводство |  | |
| Воєводства | Білостоцьке • Варшавське • Віленське • Волинське • Келецьке • Краківське • Львівське • Лодзинське • Люблінське • Новогрудське • Познанське • Поліське • Поморське • Станіславське • Сілезьке автономне • Тарнопільське | |
| Адміністративні округи | Волинський (1920-21) • Новогрудський (1920-21) • Тешинська Сілезія (1920) • Земля Віленська (1920-26) • Поліський (1920-21) | |
| Проєктоване воєводство | ||