Лонні Мур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття є сирим перекладом з англійської мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (4 грудня 2020)
Lonnie R. Moore
Народження 13 липня 1920(1920-07-13)
Смерть 10 січня 1956(1956-01-10) (35 років)
Авіабаза Еглін, Флорида
Поховання Національний цвинтар «Форт Сем Г'юстон»d
Країна  США
Приналежність United States
Рід військ Повітряні сили армії США
ВПС США
Звання Майор
Війни / битви Друга світова війна
Корейська війна
Нагороди
хрест «За видатні заслуги» Срібна Зірка Хрест льотних заслуг Бронзова Зірка (США) Медаль ВПС

Лонні Р. Мур (англ. Lonnie R. Moore; 13 липня 1920 — 10 січня 1956)[1] — військовий авіатор Сполучених Штатів, який виконував бойові завдання в Мартіні B-26 Marauders під час Другої світової війни, збив десять МіГ-15 під час Корейської війни. Він загинув під час катастрофи нового винищувача на Eglin AFB, штат Флорида, у віці 35 років.

Біографія[ред. | ред. код]

Лонні Реймонд Мур народився в Гросбеку та Сан-Антоніо, штат Техас у родині Джозефа Бенджаміна та Ліллі Тотен Мур.[1]

10 січня 1956 року Мур загинув під час зльоту літака F-101A-15-MC Voodoo, 53-2443, від Eglin AFB. Мур здійснив свій перший політ у новій конструкції винищувача, але реактивний літак і розбився в центрі аеродрому відразу після того, як потрапив у повітря, де вибухнув. Хоча місце катастрофи було лише за 200 ярдів від пожежної станції, і полум'я згасили протягом трьох хвилин, пілот не мав шансів врятуватися і загинув. У нього залишилася вдова з Далласу, штат Техас, та п'ятеро дітей, Роберт Барнс, 15 років; Барбара В., 13 років; Лонні Р. молодший, 7 років; Тіна Гейл, 3 1/2 та Стівен Скотт, 20 місяців. Мур був жителем Форт-Уолтон-Біч, штат Флорида, вже п'ять років.

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни Мур пілотував середні бомбардувальники B-26 Marauder в Європейському театрі воєнних дій, здійснив 54 вильоти й був збитий двічі. 2 грудня 1944 року Мур та його екіпаж вирвались з B-26G-5-MA, 43-34290, над Ноген- сюр-Верніссон, Франція, після загорання двигуна.[2][3]

У повоєнну епоху він перейшов на винищувальну авіацію. Як капітан він був призначений в повітряне полігонне командування в Еглін АФБ, штат Флорида, У 1951 році служив офіцером проєкту під час Корейської війни, проводив випробування в бойових умовах з 335-м винищувачем. Під час випробувального періоду він збив два МіГ-15. Мур залишився в Кореї після завершення випробувань, здійснив сто бойових завдань, знищивши десять МіГ.[4][1]

Мур здобув свою п'яту повітряну перемогу 18 червня 1953 р.[5]

Лонні Мур повернувся до Егліна в останній квартал 1953 року, він був одним із семи пілотів-винищувачів, «які зробили виняткові записи в Кореї». Мур працював головним керівником проєкту ВВС ВПЦ з випробувань експлуатаційної придатності першого надзвукового реактивного винищувача ВВС F-100A Super Sabre в 1954 році та F-100C, з жовтня 1955 року. За програмою випробувань він працював старшим офіцером проєкту[6][7] з квітня 1955 р.[1] Всього льотчик провів більш як 1500 годин на одномоторних реактивних літаках і 3570 загальних польотів, [7] 328 з них у бою.[1]

Почесні відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Лонні Мур мав чотирнадцять нагород, у тому числі другу найвищу нагороду Нації — Хрест за видатну службу[8] а також Срібну зірку, Визначний Летючий хрест із двома дубовими скупченнями, Бронзову зірку та Повітряну медаль з 14 гронами.[1]

Література[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е Double Jet Ace Dies In Crash: Maj. Moore Is Victim At Eglin Field [sic]. The Okaloosa News-Journal. Т. 42, № 2. 12 січня 1956. с. 6.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 4 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ December 1944 USAAF Overseas Accident Reports. Aviation Archaeological Investigation & Research. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 4 грудня 2020.
  4. ↑ Toliver, Raymond F. and Constable, Trevor J., «Fighter Aces of the U.S.A.», Aero Publishers, Inc., Fallbrook, California, 1979, Library of Congress card number 79-53300, ISBN 0-8168-5792-X, pages 310, 318.
  5. ↑ Wagner, Ray, «The North American Sabre», Doubleday & Company, Inc., Garden City, New York, 1963, page 62.
  6. ↑ Fort Walton Beach, Florida, «Five F-100C Super Sabres Arrive at Eglin for Tests», Playground News, Thursday 6 October 1955, Volume 9, Number 87, page 20.
  7. ↑ а б Lonnie R. Moore, Double Jet Ace, Dies in Crash. Playground News. Т. 10, № 49. Fort Walton Beach, Florida. 12 січня 1956. с. 1.
  8. ↑ Lonnie R. Moore. Hall of Valor. Military Times.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лонні_Мур&oldid=41744051