Лопань (притока Уди)
Лопань | |
---|---|
Річка Лопань, центр Харкова | |
50°29′25″ пн. ш. 36°21′53″ сх. д. / 50.4902° пн. ш. 36.3648° сх. д. | |
Витік | між селом Весела Лопань і селищем Жовтневий Бєлгородської області |
• координати | 50°29′25″ пн. ш. 36°21′53″ сх. д. / 50.4902° пн. ш. 36.3648° сх. д. |
• висота, м | 190 км |
Гирло | р. Уда |
• координати | 49°56′13″ пн. ш. 36°12′12″ сх. д. / 49.937° пн. ш. 36.2032° сх. д. |
Басейн | басейн Дону |
Країни: | Росія Бєлгородська область Україна Харківська область |
Регіон | Харківська область |
Довжина | 96 км |
Площа басейну: | 2000 км² |
Середньорічний стік | 2,24 м³/с |
Притоки: | Саржинка, Харків, Лозовенька (ліві) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Ло́пань — річка в Росії (Бєлгородська область) та Україні (в межах Харківського району). Ліва (найбільша) притока річки Уди (басейн Сіверського Донця). Одна з річок, що тече через Харків.
Довжина річки становить 96 км, площа басейну 2000 км². Витрата води за 17 км від гирла становить 2,24 м/сек[1]. Лопань впадає в Уди на віддалі 52 км від її гирла. Похил річки 0,89 м/км[2]. Річище зрідка ділиться на рукави, утворюючи острови. Ширина русла від 1 до 20 м, глибина від 0,3 до 1 м. В період весняного розливу річка піднімається на 1,5 — 2 м. Швидкість течії 0,2 — 0,3 м/сек, на окремих ділянках до 0,8 м/сек. Береги низькі, в межах Харкова обваловані або фанеровані гранітом, а русло поглиблене. Живлення річки в основному снігове. У грудні та січні річка промерзає до дна[3]. Весняні розливи трапляються на ділянках вище Харкова[4], проте інколи і в межах Харкова (Павлівка та Сортувалка)[5][6].
Весняні розливи річки Лопань або великі опади, які спричиняли повені у Харкові, траплялися систематично протягом ХІХ століття, зокрема, у 1785, 1805, 1851, 1853, 1877, 1883, 1889, 1893, 1915[7] та 1925 роках. Після повені 1893 року набережні у Харкові були підняті на 4 сажені[8].
Екологічні проблеми річки були причиною для звернень громадян до органів влади щодо необхідності її розчистки[9].
Розташовані вище за течією агрокомплекс, промислові підприємства і населені пункти формують стік, що впливає на якість води в річках Лопань, Харків, Немишля на вході в місто. Відзначається, що скиди Диканівського і Безлюдівського комплексів біологічного очищення є основним фактором, що формує вміст азоту амонійного, азоту нітритного і фосфатів в річці Лопань. При цьому спостерігається перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) за цима показниками в кілька разів[10]. Основною проблемою з аміаком є його пряма токсична дія на водну флору і фауну, яка посилюється підвищеним рівнем pH і температурою. Аміак вважається однією з найбільш важливих забруднюючих речовин у водному середовищі через його високу токсичність та поширеність в поверхневих водних системах[11]. Аналіз якісного стану річок Харківської області показав, що найбільш забрудненими є водотоки басейну річки Лопань. Лопань з 1992 року по 2010 рік належала до 3 класу зі значним впливом на здоров’я населення, у 1924-25 та у 1977 роках вона належала до 4 класу з великим впливом на здоров’я населення, а у 1984 році вона належала 5 класу з дуже великим впливом на здоров’я населення[12].
Зовнішні зображення | |
---|---|
Закрут в Безруках. Річка тече вниз. Безруки, Харківська область. |
Витік річки розташований 50°30′ пн. ш. 36°21′ сх. д. / 50.500° пн. ш. 36.350° сх. д. між селом Весела Лопань і селищем Жовтневий Бєлгородської області[13]. Тече спочатку на південний захід, далі поступово повертає на південь і південний схід. Російсько-український кордон перетинає біля села Гранова. Впадає до Уди в південній частині міста Харкова, біля мікрорайону Липовий Гай.
На річці Лопань розташовані селища міського типу Жовтневий, Козача Лопань, місто Дергачі, а в місці злиття з річкою Харків розташована центральна частина міста Харкова.
Найбільші притоки: Саржинка, Харків, Лозовенька (ліві).
На Лопані в межах Харкова побудовано кілька гребель для регулювання стоку води: Павлівська (побудовано 1965, реконструйовано 2009)[14][15][16][17], Лопанська (побудована у 1933 році, найстаріша гребля у Харкові, з середини 2000-х перебуває у вкрай аварійному стані, у 2012 році передбачалось спорудити замість неї нову греблю, але лише у 2016 році проведено тендер з реконструкції, а роботи мали розпочатися у 2018 році)[18][19][20][21][22][23][24] та Гончарівська (побудована у 1934 році, капітальний ремонт, якого не було 37 років, проводився у 2008—2009 роках)[25][26][27][15][28] На притоці Лопані — Лозовеньці влаштовано Лозовеньківське водосховище із комплексом гідрологічних споруд[17][29].
Гончарівська гребля здійснює обводнення і регулювання рівня стоку для попередження повеней та підтоплень на річці Лопані та її притоці Харкові у центральній частині міста. Регулярно відбувається водоскид та обмілення харківських річок для нормалізації річки та для очищення їх берегів від сміття чи для ремонтних робіт.[25][30][31][32][33][34][35][36][37][38] Такі обмілення викликали незадоволення і ставали приводом для створення петицій до міської влади від мешканців Харкова[39][40].
На початку ХХ століття до Харківської міської думи було адресоване звернення щодо розробки проекту обводнення харківських річок та створення судноплавного шляху від Бєлгорода та Харкова до Ростова-на-Дону. Пізніше, вже за радянської влади у 1920-1930-ті роки виникла ідея сполучити Харків з Азовським морем. Але наприкінці 1930-х років від них відмовились через нереалістичність цих планів.[8][41]
У 1932 році на річках Лопань та Харків відкрився рух «водних трамваїв» — катерів на 24 особи, а у 1933 році катери вміщували до 40 осіб. Їх кількість збільшилась до 10-ти, а вартість проїзду становила 25 коп. Навігація на річках мала тривати 200 днів на рік.[8] Після Другої світової війни ці катери певний час перевозили пасажирів до 1953 року, після чого річкові перевезення припинилися.[41][42]
У 1996 році до Харкова перевезли прогулянковий теплохід «Павлік Морозов», який до того плавав на Дніпрі. Після відновлювальних робіт теплохід під іменем «Ластівка» здійснював прогулянкові перевезення. 1 лютого 2005 року теплохід згорів біля Човнової станції, а його подальша доля невідома. Пізніше харківська влада обіцяла відновити теплохід чи запустити річковий транспорт у місті. Перед «Євро-2012» у Харкові на річці Лопань відкрили човнову станцію.[41][42][43]
Коливання стоку в басейні р. Лопань спостерігаються в наступні фази водного режиму, а саме: у весняну повінь, літню та зимову межень, при утворенні восени дощових паводків. Зміна живлення пояснюється кліматичними умовами, що характерні басейну р. Лопань. Так встановлено, що у багатоводному році середня річна витрата води складає 1,32 м3/с, найбільша — 21,6 м3/с, найменша (влітку) 0,064 м3/с, найменша (зимова) 0,11 м3/с
-
Лопань вище мосту при вулиці 8 березня
-
Лопанська стрілка — місця впадіння річки Харків (справа) до Лопані (зліва)
-
Між Лопанскою стрілкою і Гончарівською дамбою
-
Обміліла Лопань перед Гончарівською дамбою (осінь 2004 р.)
-
Повноводна Лопань перед дамбою (літо 2008 р.)
-
Гончарівська дамба (1934 р.)
-
Лопань нижче дамби, вигляд проти течії
-
Лиска звичайна на річці Лопань
-
Курочка водяна у районі Олексіївського гідропарку
-
Болотна черепаха європейська на колоді у річці Лопань
- ↑ Ресурсы поверхностных вод СРСР. Том 6. Випуск 3. Бассейн Северського Донца, Ленинград, 1967
- ↑ Каталог річок Україні, Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1957
- ↑ Демченко М. А. Гідрографія Харківської області. Матеріали Харківського відділу Географічного суспільства України. Випуск VIII. Харківська область. Природа і господарство. Видавництво Харківського Державного Університету, Харків, 1971
- ↑ Ирина Канунникова (21 лютого 2017). Как Харьков переживет весеннее половодье. Вечерний Харьков. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 4 травня 2020. (рос.)
- ↑ Марина Ачкасова (26 лютого 2010). 300 курсантов, вертолёт, ломы и лопаты. Как Харьков подготовился к паводку. MediaPort. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 4 травня 2020. (рос.)
- ↑ Харьков может утонуть?. Стройобзор. 25 грудня 2014. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 4 травня 2020. (рос.)
- ↑ Харьковские наводнения: проделки водной стихии. Городской дозор. 7 березня 2019. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ а б в Трипутина Н. (5 грудня 2011). История обводнения рек Харькова. Вечерний Харьков. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Под Харьковом почистят реку. Status quo. 6 квітня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Крайнюков, О. М. Оцінка еколого-токсикологічного стану річки Лопань у межах м. Харків (PDF).
- ↑ Біла Т.А., Ляшенко Є.В., Охріменко О.В. Фотоколориметричний метод визначення сполук амонію у природних водах (PDF).
- ↑ Рибалова О. В., Бєлан С. В. Аналіз причин виникнення надзвичайних ситуацій масової загибелі риби в харківській області (PDF).
- ↑ Гидрографический довідник по басейнах річок СРСР, Об'єднане науково-технічне видавництво, Москва-Ленінград, 1936
- ↑ Лобойченко В. М., Жук В. Н. Оценка гидроэкологического состояния городских водоемов на примене Алексеевского пруда города Харькова // Вісник Кременчуцького нацыонального уныверситету імені Михайла Остроградського. — 2017. Випуск 4 (105). — С. 76 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2022. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ а б Ольга Ластовецкая (17 вересня 2009). Гончаровскую плотину отремонтируют до конца сентября, Павловскую - в октябре. MediaPort. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Шукач. Павлівська гребля, м. Харків. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ а б Лопанскую и Жихарскую плотины ликвидируют. Status quo. 27 березня 2012. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Юлия Боревич (21 лютого 2006). Выдержат ли харьковские плотины весенний паводок?. MediaPort. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ В период весеннего паводка значительные проблемы могут возникнуть с харьковскими плотинами – С.Кадыгроб. Status quo. 13 березня 2006. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 4 травня 2020. (рос.)
- ↑ Лопанская плотина находится в аварийном состоянии. На ее месте надо строить новую. Status quo. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Топ-закупки недели: реконструкция Лопанской плотины обойдется городу в 64 миллиона. Kharkiv Today. 21 листопада 2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Лопанскую плотину реконструируют в течение двух лет. Стройобзор. 27 лютого 2017. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Харьковчане просят реконструировать Лопанскую плотину. Status quo. 29 серпня 2017. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ В Харькове реконструируют сети ливневой канализации. Городской дозор. 3 квітня 2018. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ а б Гончаровской плотине в Харькове – более 80 лет (ФОТО). Городской дозор. 14 січня 2015. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ 300 тыс.грн. выделено на ремонт Гончаровской плотины на р. Лопань - директор предприятия по эксплуатации объектов водопонижения. Status quo. 13 жовтня 2008. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Олег Столбецов (30 липня 2009). Гончаровская плотина дождалась ремонта. Вечерний Харьков. Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Ольга Ластовецкая (28 жовтня 2009). Реки Харькова стали полноводными. Гончаровскую плотину отремонтировали. MediaPort. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Юлиана Шаповалова (25 лютого 2016). В Харькове подходит к завершению ремонт Журавлевской плотины. Медиа группа «Объектив». Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Полина Мирер (14 жовтня 2008). Ремонт Гончаровской плотины – впервые за много десятилетий. MediaPort. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Полина Мирер (28 жовтня 2008). Реки Харькова снова наполнили водой. MediaPort. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Артем Богдан, Оксана Богдан (18 лютого 2011). Что нам стоит Лопань чистить?. Время. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Макс Стативко (26 серпня 2011). В двух реках на три месяца спустили воду. MediaPort. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Наталья Амирхарян (27 серпня 2011). О лодочных прогулках можно забыть до весны. КП в Украине. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Две речки в Харькове принудительно обмелеют. Вечерний Харьков. 27 червня 2013. Процитовано 5 травня 2020.
{{cite web}}
: Недійсний|мертвий-url=dead
(довідка) (рос.) - ↑ Коммунальщики почистили реки Лопань и Харьков: в мае заработает лодочная станция. Городской дозор. 20 квітня 2015. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Почему в Харькове до сих пор низкий уровень воды в реках. Городской дозор. 15 квітня 2016. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Із харківських річок дістали 100 тонн сміття. Depo Харків. 26 липня 2019. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ Елена Трубина (2 травня 2019). Харьковчане просят повысить уровень воды в городских реках. Медиа группа «Объектив». Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ В Харькове спустили реки Харьков и Лопань (ФОТО). Новости Харькова. 14 квітня 2020. Процитовано 5 травня 2020.
{{cite web}}
: Недійсний|мертвий-url=dead
(довідка) (рос.) - ↑ а б в Харьков судоходный. Очевидное – невероятное. Status quo. 21 травня 2018. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ а б Евгений Боровик (12 травня 2006). "Ласточка": разбор полетов. Харьков транспортный [передрук із гезети «Слобода»]. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ Харківський теплохід «Ластівка» може бути відновлений. Офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. 2 червня 2011. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 141. — (№ 2411).
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 325